Page 82 - 61

гії, що приноситься сонячними променями за 1 хв. на площи-
2
ну 1 см , розташовану поза земною атмосферою на середній
відстані від Землі до Сонця перпендикулярним падаючим
2
3
променям. Сонячна стала дорівнює 2 кал/(см хв.), або 1,410
2
Вт/м ; з точністю до часток відсотка вона залишається сталою
протягом 11-річного циклу сонячної активності. Помножуючи
цю величину на площу сфери з радіусом в 1 астрономічну
одиницю довжини (порівняно з відстанню від Сонця до Зем-
лі), можна визначити потужність випромінювання Сонця –
33
26
його світність L  3,8610 ерг/с (3,8610 Вт).
0
Хімічний склад Сонця переважно визначається Н і Не,
але присутні і всі решта елементів. Сонячний газ знаходиться
в стані плазми (високотемпературного електропровідного се-
редовища в магнітному полі). Випромінює за рахунок термо-
ядерних реакцій, які проходять біля його центра. Основним
процесом, за допомогою якого енергія з надр переноситься в
зовнішні шари, є випромінювання з повторними процесами
багаторазового розсіювання і поглинання. В зовнішніх части-
нах Сонця відрізняють декілька шарів. Найглибший видимий
шар – фотосфера – в основному утворює все видиме випромі-
нювання. Другим шаром, який лежить над фотосферою, є
хромосфера, яка за сучасними уявленнями вкрай неоднорідна
і складена з окремих хмар і струменів газу з різною темпера-
турою і густиною. За хромосферою йдуть зовнішні шари Сон-
ця – сонячна корона, вкрай розряджена область, в якій сві-
тяться лише окремі високоіонізовані елементи. Взаємодія ма-
гнітного поля і плазми зумовлює процеси, що проходять на
Сонці, та циклічність ряду цих процесів. В деяких аспектах
Сонце можна вважати змінною зіркою з періодом 11,5 р.
Всі зміни, що проходять в цьому періоді, тісно пов’язані
з поведінкою сонячної плазми. В роки максимуму сонячної
активності в фотосфері виникає велика кількість сонячних
плям, які являють собою свого роду гігантські електромагні-

517