Page 168 - 61

ними неоднорідністю глибоких шарів Землі; H – поле, що
a
утворене різною намагніченістю верхніх частин земної кори,
або так зване аномальне поле; H – поле, джерело якого
зв
зв’язане з зовнішніми причинами; H зв – поле варіацій, ви-
кликане зовнішніми причинами.
Сума H  H  H утворює головне магнітне поле Зем-
о м
лі. Аномальне поле складається з двох частин: поля регіона-
льного характеру H , яке має назву регіональної аномалії, і
р
поля місцевого характеру H , обмеженою невеликою пло-
л
щею, яке має назву місцевої (локальної) аномалії. На регіона-
льну аномалію може накладатися локальна, і тоді
H  H  H .
а
р
л
Нерідко суму H  H  H умовно називають норма-
м
о
зв
льним полем ( H ), потужність якого складає переважну час-
н
тину геомагнітного поля. Поле H вносить надто невеликий
зв
внесок в H , і тому ним можна знехтувати. В цьому випадку
Т
нормальне поле співпадає з головним магнітним полем. Тоді
поле, що вимірюється, буде являтись сумою головного і ано-
мального, тобто H  H  H .
Т
а
н
З врахуванням розташування джерел полів, котрі скла-
дають H , прийнято розрізняти внутрішнє ( H ) і зовнішнє
Т
Т
( H  ) поля. Систематичне вивчення геомагнітного поля за да-
Т
ними магнітних обсерваторій і магнітних зйомок свідчать про
те, що зовнішнє поле H  H зв   H по відношенню до
 
Т
зв

внутрішнього H  H  H  H складає менше 1%.
н
Т
а
о
Природу головного магнітного поля Землі пояснює гід-
родинамічна гіпотеза, висловлена в 1947 р. Я.І.Френкелем і
пізніше розвинена Єльзассером (США) і Буллардом (Англія).
Вона виходить з того, що геомагнітне поле утворюється і під-
тримується за рахунок так званого динамо-механізму, тобто
утворення магнітного поля в ядрі Землі проходить подібно до
того, як утворюється магнітне поле в динамо-машині з само-
збудженням. Диференційоване обертання речовини у зовніш-
ньому рідкому ядрі і в той же час обертання цієї частини ядра
534