Page 171 - 61

W   P P  100 ; W   V V  100 (3.27)
в в о о в о
де: P і P – загальна маса відповідно води і зразка гірської
о
в
породи (мінеральна речовина плюс вода); V і V – об’єм води
о
в
і зразка гірської породи (мінеральна речовина, плюс вода і по-
вітря).
Значення W і W пов’язані між собою співвідношенням
о
в
W  W  г W  в  г  1 П , (3.28)
о
о
в
де:  і  – густина води і твердої мінеральної речовини від-
в г
повідно; П  V пов V – пористість гірської породи; V пов і V –
т
т
відповідно об’єм повітря і твердих мінеральних частин в зраз-
ку гірської породи.
Значення W змінюються в широких межах від одиниці
в
до 50-70% залежно від класу гірської породи і термодинаміч-
них умов її значення. При цьому вода може бути молекуляр-
ною, гігроскопічною, плівковою, капілярною і гравітаційною.
Її утримування в товщі гірської породи визначається молеку-
лярними, капілярними і гравітаційними силами. Причому пе-
рші дві сили приводять вологу в рух по вертикалі вверх і вниз,
гравітаційна ж сила (сила тяжіння) зумовлює переміщення во-
ди зверху вниз по вертикалі, або по похилій площині.
Як відомо, основними тепловими характеристиками є їх
теплоємність c , теплопровідність  і температуропровідність
k . Теплоємність гірських порід c визначає ступінь їх нагрі-
t
вання або остигання. Розрізняють об’ємну ( ) і питому
(c пт ) теплоємності, пов’язані між собою співвідношенням
3
с   c пт . Величина в СІ вимірюється в Дж/(м К), а c пт
p
в Дж/(кгК). Гірські породи як трифазні середовища мають те-
плоємність, яка дорівнює
c  c 1   c 2   c 3  , (3.29)
2
3
1
p
де: c 1 , c 2 , c – об’ємна теплоємність відповідно води, твер-
3
дих мінеральних або органічних частин і повітря;  ,  ,  –
2
3
1
частки одиниці об’єму, зайняті водою, твердими частинами і
повітрям.
537