Page 167 - 61

3
між собою ( H  H  2M  r ) і складають 31,8 А/м. На 0 
Т
нахилення 0I  .
В дійсності елементи земного магнетизму змінюються
не монотонно – це так звані магнітні аномалії. Так, в районах
Курської магнітної аномалії схилення змінюється в межах
180 , тоді як нормальне значення D для цієї місцевості
складає всього декілька градусів. Те ж саме стосується і вер-
тикальної складової, яка тут досягає максимальних значень
(80-160 А/м).
Залежно від розмірів таких ділянок магнітні аномалії по-
діляються на локальні, регіональні і світові. Локальні аномалії
2
зазвичай мають площу до 15-20 км . Регіональні – десятки і
сотні квадратних кілометрів. Зони розповсюдження світових
аномалій мають в поперечнику до декількох тисяч кілометрів,
тобто співставимі з континентами. З шести світових аномалій
найбільш інтенсивною є додатна Східно-Азіатська материкова
аномалія, що охоплює всю Азіатську і частину Європейського
материків. Центр найбільш потужної від’ємної аномалії роз-
ташована в Західній Африці, аномалія поширюється на всю
Африку і частину Атлантичного океану.
На Землі більше районів з магнітними аномаліями, ніж
без них. За Б.М.Яновським, в величезній більшості випадків
інтенсивність магнітних аномалій не перевищує 10% інтенси-
вності головного геомагнітного поля. Наприклад, для верти-
кальної складової Z аномалії можуть складати декілька де-
a
сятих часток ампера на метр, хоча в окремих аномальних по-
лях вони досягають 120 А/м і більше [4].
Магнітні аномалії можуть бути додатними і від’ємними.
Більша частина перших з них припадає на Північну півкулю,
других – на Південну. Іноді додатні і від’ємні аномалії є сусі-
дами. В Північній Англії Z  0, 48 А/м, в Німеччині Z дося-
a
a

гає 1,59 А/м.
Геомагнітне поле є сумою декількох полів, а саме:
H  H  H  H  H зв   H , (3.26)
зв
м
а
Т
о
де H – поле, утворене однорідною намагніченістю земної ку-
о
лі, або так зване дипольне поле; H – недипольне (материко-
м
ве) поле, яке утворюється внутрішніми причинами, обумовле-
533