Page 169 - 61

відносно мантії Землі є головною причиною утворення геома-
гнітного поля [2].
Головне магнітне поле змінюється достатньо складним
чином і в першому грубому наближенні, за В.Н.Жарковим,
характеризується деяким спектром. В ньому можливо виділи-
ти три частоти коливань: основну, що відповідає періоду коло
3
3
7, 5 10 р., середню – приблизно 10 р. і високу з періодом ко-
2
ло 10 р. і менше. Середні періоди коливань головного геома-
гнітного поля, по палеомагнітним і археомагнітним даним, та-
3
кож складають близько 10 р. Виявлені періоди в 550, 700,
1200, 1800 і 7000 р. Археомагнітні дані дозволяють вважати,
що напруженість геомагнітного поля за останні 8000 р. зміню-
валась таким чином: найбільших значень вона досягла при-
близно на початку нашої ери і була в 2 рази більше сучасної.
Всі варіації геомагнітного поля вказують на таку над-
звичайну зміну геомагнітного поля, яка не властива іншим
геофізичним полям (гравітаційне, теплове, електричне) і є чу-
тливим показником фізичних процесів як всередині Землі, так
і в космічному просторі.

3.4 Теплове поле

З теплом надр Землі людина знайома з глибокої давнини. Лю-
дині вже більше 3500 р. добре відомі прояви глибинного
тепла Землі. В IV ст.н.е. на місті давньої водолікувальні
виникло м. Тбілісі (“Тбілісі” по-грузинськи “теплий”). До
сьогодення в районі виходу термальних джерел, так звано-
го старого Тбілісі, збереглись старовинні водозбірні гале-
реї. Проблема термальних вод є частиною нової галузі на-
уки – гідрогеотермії. Саме геотермією вивчається теплове
поле в товщі гірських порід. Теплове поле визначається та-
кими факторами:
1) умовами теплообміну з оточуючим середовищем;
2) кількістю тепла і його розподілом по об’єму;
3) теплофізичними характеристиками;
4) формою і розмірами системи в цілому і її окремих ча-
стин.
В температурному полі теплова
хвиля розповсюджується в глибину

535