Page 97 - 6094

діяльності, незалежно від посади та функції, яку він виконує. Планування, засноване на
принципі участі, називають партисипативним.
Реалізація принципу участі має такі переваги:
- кожен із працівників підприємства отримує більш глибоке розуміння
підприємства, знання різних сторін його життя;
- плани підприємства стають особистими планами працівників, а участь у
досягненні цілей підприємства конкретним внеском кожного працівника;
- створюються передумови для ефективної реалізації всіх функції управління:
організування, мотивування та контролювання.
Принцип холізму в плануванні складається з двох частин: координації та
інтеграції.
Координація планової діяльності окремих функціональних підрозділів
виражається в тому, що плани підрозділів залежні один від одного як за обсягами, так і
в часі. Таким чином, взаємозв'язок та одночасність — головні риси координації
планування на підприємстві.
Інтеграція планової діяльності передбачає, що в підприємстві існує різноманіття
процесів планування та планів підрозділів, але кожна з підсистем планування діє,
виходячи із загальної стратегії підприємства, а кожний окремий план є частиною плану
більш високого підрозділу. Всі плани, створені на підприємстві — це складна
взаємопов'язана (інтегрована) система.
У вітчизняній науці та практиці планування, окрім розглянутих класичних
принципів, широку популярність надбали загальноекономічні принципи: системність,
цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, ефективність, науковість,
пріоритетність, збалансованість, зайнятість, директивність, самостійність,
рівнонапруженість, конкретність, об'єктивність, динамічність, ризик та ін.

Методичний апарат планування діяльності підприємства є надзвичайно багатим.
Методи планування як складова частина методології планування становлять собою
сукупність способів та прийомів, за допомогою яких планування в підприємстві може
відноситися до того чи іншого типу залежно від ознаки, за якою воно класифікується.
Серед основних ознак класифікації методів планування можна виділити такі:
- вихідна позиція для розробки плану;
- принципи визначення планових показників;
- спосіб розрахунку планових показників;
- узгодженість ресурсів та потреб;
- варіантність планів, що розробляються;
- спосіб виконання розрахункових операцій;
- форма представлення планових показників;
- часовою орієнтацією ідей планування;
- горизонтом планування (періоду часу).

Найбільш застосовувані методи планування подано в табл. 6.1.
Сутність зазначених методів планування така:
Ресурсний метод планування застосовують при монопольному становищі
підприємства, за умов слабкої конкуренції або технологічних особливостях
підприємства, наприклад переробки всієї сировини, що надходить на підприємство. В
умовах насиченого ринку початковим моментом планування стають потреби ринку і
попит на продукцію (послуги). У цьому разі застосовують цільовий метод планування.

97