Page 96 - 6094

План — це документ, в якому на конкретний господарський період відображені
завдання з економічного та соціального розвитку підприємства.
Планування здійснюється на основі комплексу певних принципів та методів, їх
сполучення створює наукові основи планування.
Уперше загальні принципи планування були сформульовані французьким
ученим Анрі Файолем (“Загальне та промислове управління”, 1916 р.) — засновником
так званої класичної адміністративної школи управління, їм було названо п'ять
принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкість та точність.
Принцип необхідності в плануванні означає повсюдне та обов'язкове
застосування планів за будь-якоого виду трудової діяльності, будь-яка діяльність, перш
ніж почнеться її здійснення, має бути спланованою. Тобто наявність програм та планів
дій (простих чи складних, стислих чи розгорнутих, розроблених у розрахунку на
довгий чи короткий термін) є беззаперечною необхідністю
Принцип єдності передбачає спільність економічних цілей та взаємодію різних
підрозділів підприємства на горизонтальному та вертикальному рівнях планування та
управління. Спільність цілей різних підрозділів забезпечує системний характері
планування та узгодженість (єдність) планів усіх виробничих і функціональних
підрозділів
Принцип безперервності в плануванні полягає в тому, що процес планування на
підприємстві повинен здійснюватися постійно та без зупинки в межах господарсько-
фінаннсової діяльності.
Крім того, процес планування повинен бути безперервним також з таких
причин:
- невизначеність і зміни зовнішнього середовища зумовлюють необхідність
коригування очікувань підприємства та відповідні виправлення та уточнення планів;
- змінюваність не тільки фактичних передумов, але й уявлень підприємства про
свої внутрішні цінності та можливості.
Тобто процес планування повинен мати систематичний, послідовний та
постійний характер, а розроблювані плани мають безперервно змінюватися одним
одним або коригуватися ; безперервність процесу планування передбачає також і
поступовий перехід від стратегічних планів до оперативних;
Принцип гнучкості в плануванні полягає в наданні планам та процесу
планування можливості змінювати свою направленість у зв'язку з виникненням
непередбачених обставин.
Для здійснення принципу гнучкості плани повинні складатися так, щоб у них
можна було вносити зміни, пов'язуючи їх із зміненими зовнішніми та внутрішніми
умовами. При дотриманні цього правила необхідно також передбачати певну величину
резервів (часу, коштів, потужностей тощо), оскільки вони також формують можливості
змін в планах.
Принцип точності. Будь-який план повинен бути складеним с такими точністю,
конкретизацією та деталізацією показників (індикаторів), яких бажає досягнути
підприємство, враховуючи його фінансовий стан, положення на ринку та ін.; тобто
ступень точності плану можливий будь-який, але він обов'язково має забезпечити
ефективність діяльності.
Крім перелічених, відомий американський економіст у галузі планування
Р. Л. Акофф сформулював ще ряд принципів, зокрема: принцип участі та принцип
холізму.
Принцип участі в плануванні передбачає, що ніхто не в змозі планувати
ефективно для когось іншого. Ніхто не може краще спланувати для тебе, ніж ти сам.
Принцип участі означає, що кожен працівник підприємства стає учасником планової

96