Page 199 - Володимир Пахомов

1. Довгі речення замінити короткими. Найкраще вжи-
вати речення середньої довжини. Головна думка вислов-
люється в головному реченні.
2. Слід ввести – і не лише на початку – звертання.
3. Добре б використати вставні словосполучення, властиві для усного
мовлення (“можна сказати”, “як кажуть у таких випадках” та ін.).
4. Ввести елементи діалогу.
5. Смислові зв’язки між частинами доповіді повинні бути виражені
словами (отже, таким чином, загалом, потім, далі, пізніше).
6. Повторювати кілька разів головне в доповіді.
7. Продумати, в яких місцях тексту потрібні паузи і позначити їх.
8. Подивитися, чи небагато в доповіді книжних слів?
9. Виділити ті місця, які будуть переказуватися.
10. Перед виступом промову треба кілька разів прочитати вголос: це
дає змогу виключити з тексту “пусті” місця й цим скоротити його, уточ-
нити формулювання, розставити позначки для пауз, виділити те, що мож-
на переказати своїми словами.
Коли проблема вивчена, план продуманий і складений, фактичний
матеріал зібрано, текст написаний, – доповідач повинен відважитися го-
ворити – саме говорити, а не читати.
Найкращий тон – дружня бесіда зі співрозмовниками,
яким хочете повідомити щось нове і яких ви поважаєте, а
при читанні цей тон абсолютно неможливий.

14.7 Риси оратора
Оратору насамперед повинні бути притаманні такі риси: природ-
ність, доброзичливість, повага до слухачів, зосередженість, серйозність,
переконаність.
Переконливість – одна з найважливіших ознак виступу, який пови-
нен бути несуперечливим, послідовним і аргументованим.
Переконливість виступу залежить також від уміння користуватися
різними прийомами доведення – порівняннями, аналогіями, посиланнями
на думку авторитетів у цій галузі та ін.
Не менш важливими тут є проблеми етики: щоб бути переконливим,
доповідач має говорити про головне (не розмінюватися на дрібниці); не
дозволяти слухачам відходити від теми (у своїх репліках і запитаннях);
бути дуже уважним до того, як слухачі реагують на сказане; загалом слід
не “тиснути” на слухачів, а тактовно “вести” їх обраним шляхом аргумен-
тації (для цього доповідач має розповідати, а не читати з листа). І переко-
нувати, і впливати мовець може лише тоді, якщо він добре володіє словом
(і не лише дотримується норм літературної мови, а вміє знайти найефек-
тивніший і найдоцільніший спосіб передачі своїх думок і почуттів).
Оратор, який забуває про емоційність своїх слухачів, тим самим поз-
бавляє свою промову випробуваного засобу впливу на них.
174