Page 198 - Володимир Пахомов
P. 198

Доказ це логічна дія, в процесі якої істинність певної думки обґрунто-
        вується з допомогою інших думок, вірогідність яких доведена практикою.
             Якщо доповідач користується термінами, то він повинен бути пере-
        конаний, що слухачі розуміють їх значення або тактовно, непомітно по-
        яснити терміни.
             Визначення, якими користується автор, повинні будуватися правильно.
             Метод викладу матеріалу може бути дедуктивним або  індуктивним.
             Добирати факти необхідно вміло, щоб вони були доречними і перекон-
        ливими.
             Дуже важливим для успішного виступу є контакт між тим, хто висту-
        пає та аудиторією, який залежить в значній мірі перш за все від того, яке
        враження  справить  мовець  у  час  його  появи,  як  почне  свій  виступ. По-
        друге, тон промовця, його манери, одяг, жести, міміка, інтонації – усе го-
        ворить до слухачів.
             Виступ треба починати активно, доброзичливим тоном, показати своє
        бажання щось повідомити аудиторії. Якщо промовцеві вдасться виклика-
        ти до себе симпатію слухачів за знання, щирість, принциповість, переко-
        наність, то можна вважати, що контакт встановлений.
             “Зачин”  (“Вступ”),  як  правило,  не  “придумується”  промовцем,  а
        звичайно береться з арсеналу наявних ораторських прийомів і багато до
        чого зобов`язує оратора: взятий у ньому тон (діловий, спокійний чи під-
        несений, святковий, урочистий) повинен бути певним чином витриманий
        протягом усього виступу; швидкий спад інтонації від урочистої до буден-
        ної псує враження від промови.
             “Виклад” (“Основна частина”), як правило, розбивається на кілька
        пов’язаних  між  собою  смислово,  але  відмежованих  композиційно,  тем.
        Таке членування виступу на чіткі, тематично й інтонаційно закінчені час-
        тини полегшує сприймання виступу.
             “Кінцівка” (“Висновок”) багато в чому залежить від жанру виступу,
        співвідноситься з “зачином” і не повинна  випадати із загального стилю
        викладу.
             Останній етап: відповіді на запитання слухачів. Глибокі, ґрунтовні і
        доброзичливі  відповіді  закріплюють  враження  від  виступу,  посилюють
        його вплив.
             Які виступи читаються з тексту? Доречним є читання виступу в тих
        випадках, коли йдеться про суворий регламент (на наукових конференці-
        ях, симпозіумах, з`їздах). Тут писаний текст безумовно необхідний. Чи-
        таються також відповідальні офіційні документи (заяви, виступи, доповіді
        та ін.).
             В інших випадках промовець заздалегідь приречений на провал, якщо
        він  читає  свій текст,  а  не  розмовляє  з  аудиторією.  Тому  треба  промови
        спеціально допрацьовувати.

                           14.6  Поправки на виголошення



                                              173
   193   194   195   196   197   198   199   200   201   202   203