Page 198 - Володимир Пахомов
P. 198
Доказ це логічна дія, в процесі якої істинність певної думки обґрунто-
вується з допомогою інших думок, вірогідність яких доведена практикою.
Якщо доповідач користується термінами, то він повинен бути пере-
конаний, що слухачі розуміють їх значення або тактовно, непомітно по-
яснити терміни.
Визначення, якими користується автор, повинні будуватися правильно.
Метод викладу матеріалу може бути дедуктивним або індуктивним.
Добирати факти необхідно вміло, щоб вони були доречними і перекон-
ливими.
Дуже важливим для успішного виступу є контакт між тим, хто висту-
пає та аудиторією, який залежить в значній мірі перш за все від того, яке
враження справить мовець у час його появи, як почне свій виступ. По-
друге, тон промовця, його манери, одяг, жести, міміка, інтонації – усе го-
ворить до слухачів.
Виступ треба починати активно, доброзичливим тоном, показати своє
бажання щось повідомити аудиторії. Якщо промовцеві вдасться виклика-
ти до себе симпатію слухачів за знання, щирість, принциповість, переко-
наність, то можна вважати, що контакт встановлений.
“Зачин” (“Вступ”), як правило, не “придумується” промовцем, а
звичайно береться з арсеналу наявних ораторських прийомів і багато до
чого зобов`язує оратора: взятий у ньому тон (діловий, спокійний чи під-
несений, святковий, урочистий) повинен бути певним чином витриманий
протягом усього виступу; швидкий спад інтонації від урочистої до буден-
ної псує враження від промови.
“Виклад” (“Основна частина”), як правило, розбивається на кілька
пов’язаних між собою смислово, але відмежованих композиційно, тем.
Таке членування виступу на чіткі, тематично й інтонаційно закінчені час-
тини полегшує сприймання виступу.
“Кінцівка” (“Висновок”) багато в чому залежить від жанру виступу,
співвідноситься з “зачином” і не повинна випадати із загального стилю
викладу.
Останній етап: відповіді на запитання слухачів. Глибокі, ґрунтовні і
доброзичливі відповіді закріплюють враження від виступу, посилюють
його вплив.
Які виступи читаються з тексту? Доречним є читання виступу в тих
випадках, коли йдеться про суворий регламент (на наукових конференці-
ях, симпозіумах, з`їздах). Тут писаний текст безумовно необхідний. Чи-
таються також відповідальні офіційні документи (заяви, виступи, доповіді
та ін.).
В інших випадках промовець заздалегідь приречений на провал, якщо
він читає свій текст, а не розмовляє з аудиторією. Тому треба промови
спеціально допрацьовувати.
14.6 Поправки на виголошення
173