Page 176 - Володимир Пахомов
P. 176

пишеться, по суті два Й: фойє (фоййе), Фейє-
        рбах  (Феййербах).  Іноді  цей  буквенний  збіг
        не відповідав вимові. Тому подвійне й усуну-
        те  в  словах  конвеєр  (не  конвейєр),  феєрверк
        (не фейєрверк).
             Збережене  традиційне  написання  у  власних
        назвах  –  Гойя,  Савойя,  Фейєрбах  і  словах
        майя (народність), фойє.

          12.7  Зміни в морфології та словотворі

             Суть основних змін у словотворі та морфо-
        логії полягає в запровадженні єдиного термі-
        на  “відмінок”  щодо  граматичної  категорії,
        званої  ра-ніше  кличною  формою,  в  розширенні
        випадків уживання закінчень –у, –ю в родово-
        му  відмінку  однини  іменників  другої  відміни
        чоловічого  роду;  в  спрощенні  сполучень  при-
        голосних  при  творенні  ряду  прикметників  від
        географічних назв.
             Сьомим  відмінком  в  системі  іменника  є
        кличний  відмінок,  який  рані-ше  називався
        кличною  формою.  У  множині  кличний  відмінок
        формально  збігається  з  називним,  в  однині  ж
        у всіх чотирьох відмінах він має своє особ-
        ливе вираження.
             Розширена сфера вживання –у, –ю в родово-
        му відмінку однини іменинників другої відмі-
        ни чоловічого роду. Слід, зокрема, писати –у
        в назві міста Кривого Рогу (не Рога), у збі-
        рних поняттях: березняку, вишняку, чагарнику
        (було –а), в словах каталогу, абзацу, уривку
        (було –а).
             При творенні прикметникових форм від гео-
        графічних  назв  послідовніше  втілено  принцип
        спрощення  приголосних  на  межі  кореня  та  су-
        фікса.  За  новими  вимогами  треба  писати  гаа-
        зький (не гаагський; від Гаага); дан-цізький
        (не  данцігський;  від  Данціг);  лейпцізький
        (не  лейпцігський;  від  Лейпціг);  карабаський
        (не карабахський; від Карабах).
             Такі  основні  зміни  в  новій  редакції  тре-
        тього  видання  “Українського  правопису”.  Як
        бачимо, їх не так уже й багато. В основному,
        правопис не зазнав кардинальних змін і зали-


                                              156
   171   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181