Page 92 - 5289
P. 92

якісного складу кадрів у його розвитку відповідно до потреб самої
                           організації, вимог чинного законодавства, стану ринку праці;
                               невідповідність   наявних     нормативно-ціннісних      систем
                           організаційної культури новим умовам, що склалися на підприємстві;
                               вид локальної кризи, яка формується на основі розвитку однієї
                           або  кількох  кризових  ситуацій  і  виявляється  у  зміні  норми
                           прийняття і реалізації управлінських рішень, моделі побудови ОСУ
                           та  принципів  організаційної  поведінки,  які  визначають  спосіб
                           функціонування  організації  та  шляхи  її  трансформації,  через  що
                           створюються  умови  для  розвитку  низки  кризових  явищ  на
                           підприємстві в цілому.
                              Криза  персоналу  визначає  невідповідність  діяльності  персоналу
                           новим умовам, що виникли у процесі розвитку організації.
                              Далі  необхідно  з’ясувати  основні  симптоми  кризи  управління
                           персоналом  на  підприємстві.  Такими  симптомами  можуть  бути
                           почастішання  конфліктів;  скорочення  кількості  робочих  годин
                           (змін)  та  наявність  надлишкового  персоналу;  посилення  плинності
                           кадрів;  збільшення  кількості  неявок  на  роботу;  зниження
                           продуктивності праці; ігнорування вказівок керівництва; погіршення
                           дисципліни; страйки тощо. Причин локальної кризи персоналу дуже
                           багато  але  основними  з  них  можуть  бути  такі:  конфлікт  інтересів
                           зацікавлених  у  діяльності  підприємств,  недоліки  в  управлінні
                           персоналом;  недостатня  мотивація;  недостатній  рівень  кваліфікації
                           та  навчання;  погані  умови  праці;  суперечності  між  цілями
                           організації  та  інтересами  окремих  груп  працівників;  застарілість
                           організаційних  структур  та  стилю  управління;  брак  ресурсів  та
                           інформації; недоліки в контролі; порушення етики; недооцінювання
                           або хибне оцінювання результатів діяльності; невідповідність типу
                           організаційної    культури    та    поведінки     новим     умовам
                           функціонування організації.
                              Варто  звернути  увагу  на  те,  що  найважливішим  показником
                           кризових  явищ,  що  відбуваються  в  організації  і  пов’язані  з
                           персоналом,  є  конфлікти  різних  типів.  У  ринковоорієнтованих
                           підприємствах  найважливішими  конфліктами  є  ті,  що  стосуються
                           майнових  та  владних  аспектів  діяльності.  Студентам  необхідно
                           повторити  матеріал,  що  стосується  сутності,  етапів  розвитку  та
                           методів розв’язання конфліктів [5; 6; 9]. На розвиток міжособових,
                           внутрішніх  та  міжгрупових  конфліктів  і,  отже,  кризи  персоналу
                           впливають  на  стресори  у  зовнішньому  середовищі.  Стрес
















                                                           90
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97