Page 10 - 4992
P. 10

проектної  творчості  (Центральна  навчально  експериментальна  студія  Спілки
               художників  СРСР  «Сенеж»),  діяльність  якої  ґрунтувалася  на  інтуїтивно-
               асоціативному підході. Студія виникла на початку 1960-х рр. у Підмосков'ї. Її
               керівником  став  архітектор,  художник,  теоретик,  педагог  Євген  Абрамович
               Розенблюм  (1919-2000  рр.). Серед викладачів  були: архітектор  Боков  Андрій
               Володимирович  (1943);  архітектор,  педагог  Глазичев  В'ячеслав  Леонідович
               (1940);  художник,  прикладник,  педагог  Коник  Марк  Олександрович  (1938);
               художник Ліндін Самуїл Йосипович (1915-1994 рр.).
                   Художнє  проектування  розглядали  як  сполучну  ланку  між  архітектурою  і
               традиційним  дизайном.  Основу  цього  виду  творчої  діяльності  складало
               образотворче  мистецтво.  Процес  художнього  проектування  прирівнювали  до
               театральної творчості, а його результатом мав стати художній твір. Об'єктами
               художнього  проектування  Сенежської  студії  були  промислові  вироби,
               експозиції музеїв, фрагменти міського середовища.
                   З  кінця  60-х  рр.  XX  століття  в  багатьох  країнах  відзначається  бурхливий
               розвиток  різних  напрямків  дизайн-діяльності.  Найбільш  виразними  творами
               представлені  скандинавська,  італійська  та  японська  школи  дизайну.  Для
               скандинавського         дизайну      характерним        є    прагнення        до    простоти,
               функціональності  і  технологічності  проектованих  виробів;  уважне  ставлення
               до  середовища,  в  якій  належить  їх  використання;  звернення  до  місцевих
               традицій.  Однією  з  особливостей  італійського  дизайну  вважають  еклектику.
               Підтвердженням цього можуть служити вироби творчих об'єднань дизайнерів
               «Алхімія»  і  «Мемфіс»,  що  стали  яскравим  явищем  1980-х  рр.  Відмінними
               рисами  японського  дизайну  кінця  XX  століття  стали  інтеграція  новітніх
               технологій у традиційне культурне середовище; надзвичайна увага до деталей;
               пріоритет формально-композиційних напрямків творчого пошуку.
                   Сьогодні  дизайн  -  це  комплексна  міждисциплінарна  проектно-  художня
               діяльність, що інтегрує природознавчі, технічні, гуманітарні знання, інженерне
               і художнє мислення. Мета цієї діяльності полягає у формуванні на промисловій
               основі досконалого предметного світу, взаємно-діючого з людиною у всіх без
               винятку сферах життєдіяльності.
                   До  основних  видів  дизайнерської  творчості  прийнято  відносити:
               індустріальний дизайн, графічний дизайн і дизайн архітектурного середовища.
               Об'єктами проектування в сфері індустріального дизайну є побутові предмети;
               прилади  та  механізми;  побутове,  промислове  та  лабораторне  обладнання;
               засоби транспорту; зброї. Графічний дизайн спрямований на розробку творів
               середовищної суперграфіки; систем візуальних комунікацій; фірмового стилю,
               реклами;  поліграфічної  продукції,  комп'ютерної  графіки.  Кінцевий  продукт
               дизайну  архітектурного  середовища  -  раціонально  організоване  і  естетично
               оформлене матеріально просторове оточення, в якому розгортаються процеси
               життєдіяльності людини.







                                                              9
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15