Page 15 - 4992

ЛЕКЦІЯ 3. Перспективи розвитку дизайну архітектурного середовища

3.1. Глобальнiсть середовища та тотальний дизайн
Відображаючи суперечливі тенденції глобальної інтеграції та прагнення
зберегти самобутність окремих культур, в сучасній теорії та практиці
проектування співіснують два напрямки: тотальний і локальний дизайн;
інтернаціональна та регіональна архітектура; директивне і адвокативне
проектування.
Ідея «всеосяжного проектування» речей, будівель і містобудівних об'єктів
належить американському інженеру Бакмінстер Фуллер. Він створив образ
безперервного штучного середовища, процес проектування якого грунтувався
на інженерному підході і орієнтувався на втілення переважно утилітарних
цінностей. В. Гропіус у книзі «Коло тотальної архітектури» (1955 р.) процес
проектування навколишнього тотального середовища розглядав як симбіоз
науки і мистецтва.
Подальший розвиток ідеї тотального дизайну, архітектури та
містобудування пов'язане з розробкою грецьким архітектором Константінас
Доксіадіса концепції глобального міста - екуменополіс. Аналогічні пошуки
демонструють проекти радянської групи НЕР; пропозиції японського
архітектора Кензо Танге і групи УРТЕК; проекти "Динамічного міста»,
«штепсельного міста», «Мобільного міста» груп «Архігрем» і «Суперстудіо».
Рух тотального дизайну середовища підтримують віденські творчі групи
«Хімельблау» і «Хаусрукер». Архітектура деконструктивізму, прихильниками
якої вони є, не підкоряється контексту, а деформує його. Прикладами втілення
ідеології тотального проектування середовища може бути байдужа до оточення
будівля Портленд-білдінг арх. М. Грейвз у Портленді, США (1979-1982 рр.);
ізольовані від міського контексту комплекси німецьких музеїв у
Мьонхенгладбасе арх. Г. Холляйн (1983 р.) і в Штутгарті арх. Дж. Стерлінга
(1977-1984 рр.).
Перспективи розвитку ідей і методів тотального дизайну в галузі
проектування архітектурного середовища можуть бути окреслені наступним
чином: суцільна машинизація, автоматизація та комп'ютеризація глобального
середовища; нівелювання різниці між внутрішнім і зовнішнім простором;
зникнення регіональних архітектурних традицій і формування нової естетичної
доктрини сучасної архітектури; ліквідація кордонів між архітектурою і
промисловим дизайном; універсалізація методів проектування.

3.2. Локальнiсть міського оточення i адвокативне проектування
Проектувальники, які дотримуються протилежних поглядів на взаємодію
оточення і зведення споруд, наполягали на шанобливому ставленні до
природного та історичного міського середовища, закликали до максимального
збереження існуючого контекста. Ідею контекстуалізма - зміщення акцентів з
проектування архітектурного об'єкта на формування міської тканини, - на
початку 1960-х рр. висловили американські архітектори Є. Боярська та Г.
Шейн.

14