Page 15 - 4992
P. 15

ЛЕКЦІЯ 3. Перспективи розвитку дизайну архітектурного середовища

                   3.1. Глобальнiсть середовища та тотальний дизайн
                   Відображаючи  суперечливі  тенденції  глобальної  інтеграції  та  прагнення
               зберегти  самобутність  окремих  культур,  в  сучасній  теорії  та  практиці
               проектування  співіснують  два  напрямки:  тотальний  і  локальний  дизайн;
               інтернаціональна  та  регіональна  архітектура;  директивне  і  адвокативне
               проектування.
                   Ідея  «всеосяжного  проектування»  речей,  будівель  і  містобудівних  об'єктів
               належить  американському  інженеру  Бакмінстер  Фуллер.  Він  створив  образ
               безперервного штучного середовища, процес проектування якого грунтувався
               на  інженерному  підході  і  орієнтувався  на  втілення  переважно  утилітарних
               цінностей.  В. Гропіус  у  книзі  «Коло  тотальної архітектури» (1955  р.)  процес
               проектування  навколишнього  тотального  середовища  розглядав  як  симбіоз
               науки і мистецтва.
                   Подальший        розвиток       ідеї    тотального       дизайну,      архітектури       та
               містобудування  пов'язане  з  розробкою  грецьким  архітектором  Константінас
               Доксіадіса  концепції  глобального  міста  -  екуменополіс.  Аналогічні  пошуки
               демонструють  проекти  радянської  групи  НЕР;  пропозиції  японського
               архітектора  Кензо  Танге  і  групи  УРТЕК;  проекти  "Динамічного  міста»,
               «штепсельного  міста», «Мобільного міста» груп «Архігрем» і «Суперстудіо».
                   Рух  тотального  дизайну  середовища  підтримують  віденські  творчі  групи
               «Хімельблау» і «Хаусрукер». Архітектура деконструктивізму, прихильниками
               якої вони є, не підкоряється контексту, а деформує його. Прикладами втілення
               ідеології тотального проектування середовища може бути байдужа до оточення
               будівля  Портленд-білдінг арх. М. Грейвз  у  Портленді, США (1979-1982 рр.);
               ізольовані  від  міського  контексту  комплекси  німецьких  музеїв  у
               Мьонхенгладбасе арх. Г. Холляйн (1983 р.) і в Штутгарті арх. Дж. Стерлінга
               (1977-1984 рр.).
                   Перспективи  розвитку  ідей  і  методів  тотального  дизайну  в  галузі
               проектування  архітектурного  середовища  можуть  бути  окреслені  наступним
               чином: суцільна машинизація, автоматизація та  комп'ютеризація глобального
               середовища;  нівелювання  різниці  між  внутрішнім  і  зовнішнім  простором;
               зникнення регіональних архітектурних традицій і формування нової естетичної
               доктрини  сучасної  архітектури;  ліквідація  кордонів  між  архітектурою  і
               промисловим дизайном; універсалізація методів проектування.

                   3.2. Локальнiсть міського оточення  i адвокативне проектування
                   Проектувальники,  які  дотримуються  протилежних  поглядів  на  взаємодію
               оточення  і  зведення    споруд,  наполягали  на  шанобливому  ставленні  до
               природного та історичного міського  середовища, закликали до максимального
               збереження існуючого контекста.  Ідею контекстуалізма - зміщення акцентів з
               проектування  архітектурного  об'єкта  на  формування  міської  тканини,  -  на
               початку  1960-х  рр.  висловили  американські  архітектори  Є.  Боярська  та  Г.
               Шейн.




                                                              14
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20