Page 7 - 4992
P. 7

При цьому догматично   основними елементами живопису були: прямий кут і
               три кольори: червоний, жовтий і синій, до яких додавалися чорний і білий. Ці
               принципи реалізовувалися в архітектурі, меблях, оформленні інтер'єру. У 1931
               р діяльність групи «Стиль» завершилася.
                   «Баухауз»  (Bauhaus)  -  вища  школа  будівництва  й  художнього
               конструювання, заснована в 1919 р у Веймарі (Німеччина), в 1925 р переведена
               в  Дессау,  в  1933  р  скасована  фашистами.  Керівники:  з  1919  р.  до  1928  р.  -
               Вальтер Гропіус (1883- 1969 рр.), З 1928 р. до 1930 р. - Хан ніс Мейер (1889-
               1954  рр.),  З  1930  р.  до  1933  р.  -  Людвіг  Міс  ван  дер  Рое  (1886-1969  рр.).
               Викладанням  займалися  провідні  архітектори  і  художники-авангардисти  з
               Німеччини,  Швейцарії,  Угорщини,  Росії  -  Йозеф  Альберс,  Марсель  Брейер,
               Йоганес  Іттен,  Василь  Кандинський,  Пауль  Клеє,  Герхард  Маркс,  Ласло
               Моголі-Надь,  Пітер  Мондріан,  Ліонель  Фенінгер,  Оскар  Шлемер  та  інші  .
               «Баухауз»  був  одночасно  і  навчальним  закладом,  що  готував  архітекторів  і
               дизайнерів,  і  проектно-конструкторським  бюро,  що  створював  промислові
               зразки  виробів.  Школа  випускала  однойменний  журнал  (Bauhaus)  і  серію
               Баухаус-книг (Bauhausbücher).
                   У програмі Баухауза, складеній Гропіусом, головною метою організації були
               названі - відмова від салонного мистецтва, повернення до ремесла і здійснення
               синтезу  всіх  мистецтв  у  пошуку  нових  форм.  Проголошена  Гропіусом  ідея
               синтезу  мистецтва  і  техніки  стала  основною  концепцією  діяльності  школи.
               Відповідно  до  цієї  концепції  будівлі,  інфраструктура  і  предмети  повинні
               створюватися  як  єдине  середовище,  суворо  відповідно    до  побутових  та
               виробничих  умов  життя  людини  і  спільно  формована  інженерами  та
               художниками  відповідно  до  соціальних,  технічних  та  естетичних  вимог.  Всі
               елементи  цього  середовища  повинні  бути  естетично  повноцінними  за  своєю
               суттю,  а  не  завдяки  прикрашенню.  У  перший  період  переважними  в  системі
               навчання  були  художньо-естетичні  та  духовні  принципи,  привнесені
               В.  Кандінськім  і  П.  Клеє.  З  приходом  у  1923  р  енергійного  конструктивіста
               Л.Моголі-Надя          посилюються          утилітарні       тенденції       техніцизму        і
               функціоналізму.  X.  Мейєр  намагався  внести  в  процес  навчання  соціально-
               суспільну спрямованість і перейти до промислового виготовлення виробів. При
               Л.  Міс  ван  дер  Рое  сталася  повна  відмова  від  соціальної  проблематики  і
               головною лінією школи став професійно-художній напрям.
                   ВХУТЕМАС - Вищі державні художньо технічні майстерні, створені в  1920
               р. в Москві на базі 1-й і 2-й вільних художніх майстерень (утворених раніше на
               основі  Строгановського  художньо-промислового  училища  і  Московського
               училища живопису, скульптури та архітектури). У 1926 р. перейменовані під
               ВХУТЕІН  -  Вищий  художньо-технічний  інститут.  Закрито  в  1930  р..
               Правонаступниками  ВХУТЕІНа  стали  Вищий  архітектурно-  будівельний
               інститут  (з  1933  р.  -  Московський  архітектурний  інститут),  Московський
               поліграфічний  інститут,  Художній  факультет  Московського  текстильного
               інституту, Інститут пролетарських образотворчих мистецтв у Ленінграді (після
               реорганізації в 1932 р. - Інститут живопису, скульптури та архітектури).
                   ВХУТЕМАС             включав        художні         (мальовничий,         скульптурний,
               архітектурний)         і    художньо-виробничі           (поліграфічний,        текстильний,


                                                              6
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12