Page 32 - 4962

мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до
кваліфікації та мінімальних розмірів доплат і надбавок з
урахуванням специфіки виробництва; забезпечення належних
умов праці; встановлення мінімальних соціальних гарантій і
пільг та ін.
Предметом соціально-трудових відносин на
національному (макроекономічному) рівні є основні принципи
і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових
відносин, зокрема щодо гарантій праці й забезпечення
продуктивної зайнятості; державного протекціонізму на ринку
праці; створення сприятливих умов для підприємницької
діяльності; підтримка національного виробника; забезпечення
мінімальних гарантій в оплаті праці та інших мінімальних
соціальних гарантій; забезпечення соціального страхування;
збереження навколишнього природного середовища тощо.
За організаційними формами виділяють такі типи
соціально-трудових відносин: партнерство, патерналізм,
конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація
та конфлікт.
За характером впливу на результати економічної
діяльності та якість життя людей соціально-трудові відносини
бувають двох видів: конструктивними (сприяють успішній
діяльності підприємства та суспільства) та деструктивними
(не сприяють успішній діяльності підприємства та
суспільства).
Конструктивними можуть бути відносини
співробітництва, взаємодопомоги, конкуренції, які
організовані так, щоб сприяти досягненню позитивних
результатів. Деструктивні взаємовідносини виникають тоді,
коли загальна спрямованість інтересів співробітників і
соціальних груп не відповідають цілям підприємства.
У розгорнутому вигляді методи регулювання соціально-
трудових відносин, які мають використовуватися в економіці
ринкового типу, можуть бути подані у вигляді таких груп:

31