Page 30 - 4962

• розвиток суспільної праці та виробництва;
• життєвий цикл розвитку підприємства (організації).
Провідними складовими системи соціально-трудових
відносин є їх сторони і суб’єкти. І сторонами, і суб’єктами
соціально-трудових відносин називають найманих
працівників, роботодавців і державу. Відмінність між цими
поняттями полягає в тому, що сторони соціально-трудових
відносин є носіями первинного права у цих відносинах, а
суб’єкти можуть володіти як первинними, так і делегованими
первинними носіями правами.
Класифікація соціально-трудових відносин за
суб’єктами передбачає їх поділ на індивідуальні (взаємодія
одного працівника з роботодавцем) та колективні (коли
роботодавці та працівники взаємодіють між собою).
Виходячи з даних передумов, суб’єктами соціально
трудових відносин є найманий працівник, роботодавець
(спілки роботодавців), держава .
За рівнями регулювання соціально-трудові відносини
можна розподілити на:
- національні (макроекономічні):
а) державне регулювання – через акти законодавства;
б) договірне регулювання – через Генеральну угоду і
рішення органів соціального партнерства.
- галузеві:
а) державне регулювання – через акти центральних
органів виконавчої влади;
б) договірне регулювання – через галузеві колективні
угоди і рішення галузевих органів соціального партнерства.
- територіальні (регіональні):
а) державно-комунальне регулювання – через рішення
органів виконавчої влади й місцевого самоврядування;
б) договірне регулювання – через регіональні угоди і
рішення територіальних органів соціального партнерства.
- виробничі (мікроекономічні):

29