Page 39 - 4948

глибокою Камсько-Уфимською депресією. Між Волго-
Уральською і Воронезькою антеклізами простягається
глибокий Пачелмський рифейський авлакоген, що зливається
на півночі з Московською синеклізою. У межах останньої на
глибині виявлена ціла система рифейських грабеноподібних
западин, що мають північно-східне і північно-західне
простягання. Найбільші з них — Середньоруський і
Московський авлакогени. Тут фундамент Руської плити
занурений на глибину 3—5 км, а в Прикаспійській западині
фундамент має найбільш глибоке залягання (понад 20 км) .

Рисунок 3.2 – Схематичний геологічний профіль через
центральну частину Східноєвропейської платформи

У складі осадового чохла Східноєвропейської
платформи беруть участь відклади від верхнього протерозою
(рифею) до антропогену. Найдревніші породи чохла (нижній і
середній рифей) представлені ущільненими глинами та
кварцитами і присутні в окраїнних депресіях, а також на
території Фінляндії, Швеції, у Карелії й інших районах. У
більшості глибоких западин і авлакогенів осадові товщі
починаються середньо- чи верхньорифейськими відкладами
(глини, пісковики, базальтові лави, туфи). Осадові товщі
чохла порушені місцями пологими складками,
куполоподібними (склепіння) і видовженими (вали)
підняттями, а також скидами. У Прип’ятсько-Дніпровсько-
Донецькому авлакогені розвинуті девонська і пермська, а в
Прикаспійській западині — пермська соленосні товщі, що
порушені чисельними соляними куполами.
Історія геологічного розвитку
Східноєвропейська платформа зазнала тривалої і
надзвичайно складної історії геологічного розвитку.
Біломорська складчастість, яка проявилась в кінці архею,
привела до закриття океанічних структур і до появи перших

38