Page 41 - 4948

обмежена зонами глибинних розломів — крайовими швами,
добре вираженими гравітаційними ступінями, і має
полігональні обриси. Сучасні межі платформи оформилися в
мезозої і кайнозої і добре виражені в рельєфі. Західна границя
платформи збігається з долиною р. Єнісей, північна — з
південною окраїною гір Бирранга, східна — з низов’ями р.
Лена (Приверхоянський крайовий прогин), південно-східна
— з південним краєм хребта Джугджур. На півдні границя
проходить уздовж розломів по південній окраїні Станового і
Яблоневого хребтів, потім, огинаючи з півночі по складній
системі розломів Забайкалля і Прибайкалля, спускається до
південного краю оз. Байкал. Південно-західна границя
платформи простягається уздовж Головного
Східносаянського розлому.

1 – пізньоюрсько-ранньокрейдовий прогин мезозоїд, 2 – юрсько-
крейдові синеклізи і накладені западини, 3 – ділянки з траповим
вулканізмом, 4 – середньо-пізньопалеозойські прогини, 5 – виступи
кристалічного фундаменту, 6 – умовні контури піднять і прогинів, 7
– грабени і горсти, 8 – астроблеми, 9 – складчасте обрамлення
платформи, 10 – розломи.
Структурні елементи: 1 – Анабарський щит, 2 – Алданський щит,
3 – Тунгуська синекліза, 4 – Вілюйська синекліза, 5 – Ангаро-
Ленський прогин, 6 – Іркутський прогин, 7 – Канська западина, 8 –
Хатанзький прогин

Рисунок 3.3 – Схема структурних елементів Сибірської
платформи

40