Page 37 - 4948
P. 37

перетинає  Середньоєвропейську  рівнину  біля  Варшави  і  йде
                            потім  на  північний  захід  через  Балтійське  море  і  південну
                            частину п-ова Ютландія.
                                  Геологічна будова
                                  У  будові  Східноєвропейської  платформи  виділяються
                            древній  дорифейський  (в  основному  карельський,  більше
                            1600    млн.    років)    складчастий  кристалічний  фундамент  і
                            осадовий        (епікарельський)        чохол.       Фундамент
                            Східноєвропейської  платформи  складають  зім'яті  у  складки,
                            сильно  метаморфізовані  осадові  і  магматичні  породи,  на
                            значних  площах  перетворені  в  гнейси  і  кристалічні  сланці.
                            Виділяються  площі,  у  межах  яких  ці  породи  мають  дуже
                            древній - архейський вік — старше 2500 млн. років (масиви
                            Кольський,  Біломорський,  Курський,  Бугсько-Подільський,
                            Придніпровський  та  ін.).  Між  ними  розташовані  карельські
                            складчасті          системи,         складені          породами
                            нижньопротерозойського  віку  (2600—1600  млн.  років).  У
                            Фінляндії  і  Швеції  їм  відповідають  свекофенські  складчасті
                            системи.  Ранньодокембрійські  утворення  в  межах  південно-
                            західної  Швеції,  південної  Норвегії,  а  також  Данії  і  Польщі
                            піддалися  глибокій  переробці  в  готську  (близько  1350  млн.
                            років)  і  дальсландську  (1000  млн.  років)  епохи.  Фундамент
                            виступає  на  денну  поверхню  тільки  на  північному  заході
                            (Балтійський щит) і південному заході (Український щит)
                            платформи (рис. 3.1). На решті, більшій за розмірами, площі,
                            яка  має  назву  Руської  плити,    фундамент  покритий  чохлом
                            осадових відкладів.
                                  У  західній  і  центральній  частині  Руської  плити,  що
                            лежить  між  Балтійським  і  Українським  щитами,  фундамент
                            відносно  піднятий  і  залягає  неглибоко,  місцями  вище  рівня
                            океану,  утворюючи    Білоруську    антеклізу    і  Воронезьку
                            антеклізу  (рис.  3.2).  Від  Балтійського  щита  їх  відокремлює
                            Балтійська синекліза (що простягається від Риги в південно-
                            західному  напрямку),  а  від  Українського  —  система
                            грабеноподібних    западин    Прип’ятсько-Дніпровсько-
                            Донецького  авлакогену, що  закінчується на сході Донецькою
                            складчастою спорудою. До південного заходу від Білоруської
                            антеклізи і на захід від Українського щита, уздовж південно-
                            західної    межі   платформи,      простягається    Вислянсько-
                            Дністровська зона   окраїнних   (перикратонних) опускань.






                                                           36
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42