Page 37 - 4948

перетинає Середньоєвропейську рівнину біля Варшави і йде
потім на північний захід через Балтійське море і південну
частину п-ова Ютландія.
Геологічна будова
У будові Східноєвропейської платформи виділяються
древній дорифейський (в основному карельський, більше
1600 млн. років) складчастий кристалічний фундамент і
осадовий (епікарельський) чохол. Фундамент
Східноєвропейської платформи складають зім'яті у складки,
сильно метаморфізовані осадові і магматичні породи, на
значних площах перетворені в гнейси і кристалічні сланці.
Виділяються площі, у межах яких ці породи мають дуже
древній - архейський вік — старше 2500 млн. років (масиви
Кольський, Біломорський, Курський, Бугсько-Подільський,
Придніпровський та ін.). Між ними розташовані карельські
складчасті системи, складені породами
нижньопротерозойського віку (2600—1600 млн. років). У
Фінляндії і Швеції їм відповідають свекофенські складчасті
системи. Ранньодокембрійські утворення в межах південно-
західної Швеції, південної Норвегії, а також Данії і Польщі
піддалися глибокій переробці в готську (близько 1350 млн.
років) і дальсландську (1000 млн. років) епохи. Фундамент
виступає на денну поверхню тільки на північному заході
(Балтійський щит) і південному заході (Український щит)
платформи (рис. 3.1). На решті, більшій за розмірами, площі,
яка має назву Руської плити, фундамент покритий чохлом
осадових відкладів.
У західній і центральній частині Руської плити, що
лежить між Балтійським і Українським щитами, фундамент
відносно піднятий і залягає неглибоко, місцями вище рівня
океану, утворюючи Білоруську антеклізу і Воронезьку
антеклізу (рис. 3.2). Від Балтійського щита їх відокремлює
Балтійська синекліза (що простягається від Риги в південно-
західному напрямку), а від Українського — система
грабеноподібних западин Прип’ятсько-Дніпровсько-
Донецького авлакогену, що закінчується на сході Донецькою
складчастою спорудою. До південного заходу від Білоруської
антеклізи і на захід від Українського щита, уздовж південно-
західної межі платформи, простягається Вислянсько-
Дністровська зона окраїнних (перикратонних) опускань.

36