Page 43 - 4948
P. 43

прорвані дайками, штоками і сілами базальтів; у девоні, тріасі
                            і  крейді  на  північному  сході  платформи  утворюються
                            кімберлітові  трубки вибуху.
                                  Верхньотріасово  —  крейдовий  комплекс  складний
                            континентальними  і  рідше  морськими  піщано-глинистими
                            вугленосними відкладами, 4500 м, розповсюдженими лише на
                            окраїнах платформи.
                                  Кайнозойський  комплекс  розвинутий  локально  і
                            представлений      континентальними       відкладами,    корами
                            вивітрювання       і    льодовиковими       утвореннями.      На
                            Анабарському  масиві  відома  палеогенова  Попігайська
                            астроблема.
                                  Історія геологічного розвитку
                                  Геосинклінальний етап розвитку платформи розпочався
                            у  верхньому  археї.  Він  ознаменувався  закриттям  океанічних
                            структур. В кінці архею тут активно проявилась біломорська
                            складчастість,  яка  привела  до  утворення  перших  стійких
                            епіархейських ядер в тілі геосинкліналі. Починаючи з пізнього
                            протерозою  повсюдно  на  платформі  формувались  осади
                            чохла,  заповнюючи  авлакогени.  Платформа  вступила  в
                            авлакогенну (доплитну) стадію розвитку.
                                  У  венді  на  платформі  під  рифейськими  авлакогенами
                            закладаються  синеклізи  (стадія  синекліз),  а  в  палеозої
                            розпочинається плитна стадія, яка розпалась на ряд етапів із
                            своїми  особливостями  тектонічних  рухів  -  ранньо-  і
                            пізньопалеозойський, мезозойський і кайнозойський.
                                  Ранньопалеозойський  (каледонський)  етап  відзначився
                            інтенсивним опусканням фундаменту  і трансгресією моря. В
                            ордовику море поступово стало відступати на північний захід,
                            а  в  кінці  силуру  більша  частина  території  зазнала  впливу
                            вертикальних рухів каледонського етапу тектогенезу.
                                  В  пізньому  палеозої  (герцинський  етап)  платформа
                            зазнала  прогинання,  особливо  на  північній  окраїні.  В  цей
                            період    особливо     інтенсивно     формувалась     Тунгуська
                            синекліза.
                                  На початку мезозою (тріас) на платформі по глибинних
                            розломах  проходив  вплив  трапів  в  ефузивній  та  інтрузивній
                            формах. Трапи надали ще більшої стійкості платформі.
                                  В  кайнозої  на  платформі  переважають  висхідні  форми
                            вертикальних рухів. В палеогені вся платформа перетворилась
                            на сушу і тільки на півночі встановлено морські відклади. В
                            неогені в районі Байкалу відновилось активне опускання, що
                            привело до утворення величезних грабеноподібних западин.


                                                           42
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48