Page 44 - 4948
P. 44

В  четвертинний  період  більша  частина  території
                            платформи піддалась зледенінню. Зараз платформа є стійким
                            блоком  земної  кори  за  винятком  Байкальської  складчастої
                            області, де проходить сучасне рифтоутворення.
                                  Сибірська  платформа  характеризується  інтенсивним
                            магматизмом, що проявлявся у ранньому  протерозої,  рифеї
                            —  ранньому  кембрії,  середньому  палеозої,  верхньому
                            палеозої  —  тріасі    й    у    пізньому    мезозої.  Траповий
                            магматизм  абсолютно  переважає  по  об’єму  (більше  1  млн.
                               3
                            км ).
                                  Корисні копалини
                                  Сибірська  платформа  багата  корисними  копалинами.
                            Великі  родовища  залізних  руд  знаходяться  на  Алданському
                            щиті,  в  Ангаро-Илімському  залізорудному  басейні.  Мідно-
                            нікелеві  сульфідні  родовища  пов'язані  з  трапами  в
                            Норильському рудному районі, а мідисті пісковики розвинуті
                            в удоканській серії на Алданському щиті. Алмази приурочені
                            до  кімберлітових  трубок.  Нафта  і  газ  відкриті  в  межах
                            Вілюйської  синеклізи,  Ангаро-Ленського прогину  і Непсько-
                            Ботуобської антеклізи. На Сибірській платформі відомі великі
                            поклади    вугілля    (Ленський  вугільний  басейн,  Тунгуський
                            вугільний  басейн,    Іркутський  вугільний  басейн,  Кансько-
                            Ачинський  вугільний  басейн,  Південноякутський  вугільний
                            басейн),  родовища  кам'яної  і  калійної  солей,  гіпсу,
                            фосфоритів.  Руди  марганцю  і  золота  (Алданський  і
                            Анабарський масиви), графіту, слюди (флогопіту), флюориту
                            й інших корисних копалин.

                                  Африкано-Аравійська платформа
                                  Африканська  докембрійська  платформа  –  найбільша
                            платформа,  яка  займає  площу  майже  цілого  континенту.
                            Північна  її  межа  проходить  між  Атласькими  горами  та
                            Середземним  морем.  На  заході  платформа  опускається  під
                            води Атлантичного океану. Східна границя проходить вздовж
                            берега  Індійського  океану  і  охоплює  о.  Мадагаскар.  На
                            крайньому півдні платформа межує із герцинідами Капід.
                                  До  недавнього  геологічного  часу  (кінець  крейди  —
                            олігоцен) Африканська    (Африкано-Аравійська) платформа
                            включала також Аравійський п-ів і о. Мадагаскар, відділені на
                            сучасному етапі від основної частини платформи рифтовими
                            зонами  Суецької  затоки, Червоного моря, Аденської затоки
                            на  північному  сході  і  Мозамбіцької  протоки  на  сході.
                            Припускають, що в ранньомезозойський і палеозойський час


                                                           43
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49