Page 42 - 4948
P. 42
Геологічна будова
На платформі виділяється ранньодокембрійський, в
основному архейський, фундамент і платформний чохол
(рифей-антропоген). Серед основних структурних елементів
платформи виділяються: Алданський щит і Лено-Єнісейська
плита, у межах якої фундамент виходить на поверхню на
Анабарському масиві, Оленекському і Шарижал-Гайському
підняттях. Західну частину плити займає Тунгуська, а
східну— Вілюйська синеклізи. На півдні знаходиться Ангаро-
Ленський прогин, відділений від Нюйської западини
Пеледуйським підняттям (рис. 3.3).
Фундамент платформи різко розчленований і складений
сильно метаморфізованими архейськими породами, які у
західній частині мають широтне, а в східній — північно-
північно-західне простягання. Слабше метаморфізовані товщі
нижнього протерозою (удоканська серія) збереглися в
окремих западинах та грабенах. Вони залягають полого і є
утвореннями протоплатформового чохла.
Осадовий чохол платформи починає формуватися з
рифейского часу й у його складі виділяється 7 комплексів.
Рифейський комплекс представлений карбонатно-
теригенними, червоно-строкатоколірними породами
товщиною 4000—5000 м, що виповнюють авлакогени і пологі
западини.
Вендсько-кембрійський комплекс складний
мілководними теригенними і теригенно-карбонатними
відкладами, а в Ангаро-Ленському прогині — і соленосними
(нижній — середній кембрій) товщами, 3000 м.
Ордовицько-силурійський комплекс представлений
строкатоколірними теригенними породами, а також
вапняками і доломітами, 1000—1500 м.
Девонсько-нижньокам’яновугільний комплекс
розповсюджений обмежено. На півдні девон представлений
континентальними червоноколірними товщами з трапами, на
півночі — строкатоколірними карбонатно-теригенними
відкладами; у Вілюйській синеклізі — потужною траповою
товщею і соленосними відкладами, 5000—6000 м.
Середньокам’яновугільний — середньотріасовий
комплекс розвинутий у Тунгуській синеклізі і представлений
вугленосною товщею середнього карбону — пермі товщиною
до 1000 м і тріасовою вулканогенною товщею (3000—4000 м),
що підрозділяється на нижню — туфову і верхню — лавову
частини (недиференційовані толеїтові базальти); усі відклади
41