Page 123 - 4948
P. 123

внутрішню антиклінальну і Рахівський масив.
                                  Зовнішня  антиклінальна  (Скибова)  зона  займає
                            північно-східне  крило  мегантиклінорію.  Ширина  зони  до  40
                            км.  В  межах  зони  крейдові  і  палеогенові  флішеві  товщі
                            складно  дислоковані  і  зібрані  у  сильно  стиснуті  лінійні
                            складки,  які  простягаються  на  десятки  кілометрів.  Багато  із
                            них  перевернуті,  зірвані  і  насунуті  на  Передкарпатський
                            передовий  прогин,  утворюючи  великі  лускуваті  насуви
                            (скиби).  Зараз  нараховується  до  шести  великих  лусок-скиб:
                            Берегова,  Орівська,  Сколівська,  Парашки,  Зелем'янки  і
                            Ружанки. Амплітуда насувів досягає 10-15 км.
                                  Центральна       синклінальна      (Кросненська)      зона
                            виповнена  потужною    товщею    порід    олігоценового    віку.
                            Породи,    що  виповнюють  синклінорій  утворились  при
                            сталому  опусканні  його  основи.  Найпоширеніші  відклади
                            Кросненської зони  - відклади кросненської світи олігоцену.
                            Складена  вона  пісковиками,  піщано-глинистим  флішем
                            товщиною  до  3500  м,  які  виходять  на  денну  поверхню.  У
                            складі зони виділяють чисельні тектонічні порушення - скиби,
                            згруповані у три підзони, які розрізняються будовою основи.
                                  Внутрішня  антиклінальна    (Магурська)    зона
                            охоплює головний водорозділ Карпат, досягаючи в ширину 25
                            км. Флішеві породи  крейдо-палеогенового  віку  інтенсивно
                            дислоковані    і  ускладнені    розривами.    Складки    великі,
                            лінійно    витягнуті    у  північно-західному    напрямку.    На
                            південному    сході    структура  залягає  під  неогеновими
                            ефузивами вулканічного хребта.
                                  Рахівський      масив     являється      південно-східним
                            закінченням  Мармароського      серединного      масиву      -
                            давнього      ядра  гірськоскладчастої  області  Східних  Карпат.
                            Масив  складається  із  кристалічних  порід  докембрію,
                            палеозою  і  малопотужних  відкладів  тріасу  і  юри.  В  межах
                            Рахівського  масиву  ці  давні  породи  перекриті      теригенно-
                            карбонатним   флішем   крейдового   віку товщиною до 1000
                            м,  інтенсивно  зім'ятого  у  складні  складки.  По  південно-
                            зіхідному    схилу    масиву    вздовж    глибинного    розлому
                            простягається  зона  екзотичних  обривистих  стрімчаків  -
                            бескидів.
                                  Закарпатський  міжгірський  прогин  простягається
                            паралельно Карпатам смугою завдовжки 150 км, завширшки
                            25-35  км.  Глибинними  межами  прогину  є  Закарпатський
                            розлом  на  південному  сході  і  зона  Припанонського  розлому
                            на південному заході.


                                                           122
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128