Page 121 - 4948

перервою в осадконакопиченні і неузгодженням залягають
відклади середньої юри, які представлені вапняками.
Верхи середньої і низи верхньої юри представлені
погано розчленованою товщею з чисельними амонітами.
В юрі розвинуті і вулканіти офіолітової асоціації, які
вказують на присутність в цей період кори океанічного типу.
Крейдові відклади мають широке розповсюдження. На
протязі крейдового періоду тут існували морські басейни,
досить глибоководні, розчленовані на зони із
різнонаправленими рухами земної кори значної амплітуди. У
зв'язку з цим спостерігається велика різноманітність фацій,
серед яких різко переважає фліш.
Відклади ранньої крейди представлені флішовою
формацією - темними, майже чорними кременисто-
карбонатними сланцями і кременистими вапняками,
конгломератами, пісковиками, алевролітами і мергелистими
осадами. Починаючи з туронського і до кінця датського
періоду в Карпатах чітко виділяється флішова зона, де
накопичувались піщано-глинисті осади. В
Передкарпатському прогині до кінця верхньої крейди
накопичувались карбонатні товщі. Товщина відкладів
верхньої крейди знаходиться в межах від 600 до 2000 м.
В палеогені флішоутворення в Карпатах закінчується. До
палеоцену відносять потужні (від 200 до 1200 м) товщі
почергового залягання пісковиків та алевролітів з
характерним комплексом форамініфер. На них без перерви в
осадконакопиченні залягають тонкоритмічні флішові
утворення еоцену товщиною від 500 до 1500 м. Олігоцен
складений із аргілітів, кременистих вапняків, мергелів і
пісковиків. Його товщина змінюється від 100 до 1000 м.
В неогені розпочинається орогенний етап розвитку
області. Осадконакопичення було сконцентроване в
Передкарпатському прогині і в Закарпатських міжгірських
западинах. У ці прогини поступила велика кількість
уламкового матеріалу за рахунок руйнування молодих
Карпатських гірських споруд. В Закарпатті існували лагунні
умови, які сприяли утворенню потужних соляних товщ. В
кінці міоцену і в пліоцені широко проявився андезитовий
вулканізм. До початку пізнього міоцену басейн повністю
обмілів, що привело до утворення гіпсів і солей.
Четвертинні відклади Карпат фаціально надзвичайно
різноманітні. Це переважно льодовикові, алювіальні,
делювіальні та елювіальні відклади.

120