Page 121 - 4948
P. 121

перервою     в осадконакопиченні  і  неузгодженням  залягають
                            відклади середньої юри, які представлені вапняками.
                                  Верхи  середньої  і  низи  верхньої  юри  представлені
                            погано розчленованою товщею з чисельними амонітами.
                                  В  юрі  розвинуті  і  вулканіти офіолітової асоціації,  які
                            вказують на присутність в цей період кори океанічного типу.
                                  Крейдові  відклади  мають  широке  розповсюдження.  На
                            протязі  крейдового  періоду  тут  існували  морські  басейни,
                            досить     глибоководні,      розчленовані      на    зони     із
                            різнонаправленими рухами земної кори значної амплітуди. У
                            зв'язку  з  цим  спостерігається  велика  різноманітність  фацій,
                            серед яких різко переважає фліш.
                                  Відклади  ранньої  крейди  представлені  флішовою
                            формацією  -  темними,  майже  чорними  кременисто-
                            карбонатними  сланцями  і  кременистими        вапняками,
                            конгломератами,    пісковиками, алевролітами і мергелистими
                            осадами.  Починаючи  з  туронського  і  до  кінця  датського
                            періоду  в  Карпатах  чітко  виділяється  флішова  зона,      де
                            накопичувались      піщано-глинисті      осади.        В
                            Передкарпатському   прогині   до   кінця   верхньої   крейди
                            накопичувались  карбонатні  товщі.  Товщина  відкладів
                            верхньої крейди знаходиться в межах від 600 до 2000 м.
                                  В палеогені флішоутворення в Карпатах закінчується. До
                            палеоцену  відносять  потужні  (від  200  до  1200  м)  товщі
                            почергового     залягання     пісковиків    та   алевролітів    з
                            характерним комплексом форамініфер. На них без перерви в
                            осадконакопиченні       залягають     тонкоритмічні      флішові
                            утворення  еоцену  товщиною  від  500  до  1500  м.  Олігоцен
                            складений  із  аргілітів,  кременистих  вапняків,  мергелів  і
                            пісковиків. Його товщина змінюється від 100 до 1000 м.
                                  В  неогені  розпочинається  орогенний  етап  розвитку
                            області.    Осадконакопичення       було    сконцентроване      в
                            Передкарпатському  прогині  і  в  Закарпатських  міжгірських
                            западинах.  У  ці  прогини  поступила    велика    кількість
                            уламкового    матеріалу  за    рахунок  руйнування  молодих
                            Карпатських  гірських  споруд.  В  Закарпатті  існували  лагунні
                            умови,  які  сприяли  утворенню  потужних  соляних  товщ.  В
                            кінці  міоцену  і  в  пліоцені  широко  проявився  андезитовий
                            вулканізм.  До  початку  пізнього  міоцену  басейн  повністю
                            обмілів, що привело до утворення гіпсів і солей.
                                  Четвертинні відклади Карпат  фаціально  надзвичайно
                            різноманітні.    Це    переважно     льодовикові,    алювіальні,
                            делювіальні та елювіальні відклади.


                                                           120
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126