Page 124 - 4948

В геологічній будові прогину беруть участь неогенові
моласи товщиною 2-3 км, які містять соленосну товщу та ряд
інтрузивних субвулканічних тіл, характерних для Берегівської
зони горстів.
Вулканічні Карпати складені неогеновими
ефузивними породами (андезитами, базальтами, туфами),
які частково перекривають моласовий комплекс. Донеогенова
основа прогину складена з блоків розміром 3-5х8-10 км,
поверхня яких утворена палеогеновими, мезозойськими і
палеозойськими відкладами. Починаючи з палеозою, по
системах перпендикулярних розломів відбувалися блокові
рухи різного знаку, їхній вплив на неогеновий етап розвитку
прогину проявився у нагромаджені різновікових відкладів у
Солотвинській і Чоп-Мукачівській западинах.
Передкарпатський передовий прогин являє собою
геологічну структуру, яка є частиною Карпатської складчастої
системи. На території України простягається між
Карпатською покривно-складчастою спорудою і Волино-
Подільською монокліналлю, що є південно-західною
окраїною Східноєвропейської платформи. Як передгірський,
прогин почав формуватися в неогені протягом завершального
етапу розвитку Карпатської дуги Середземноморського
рухливого поясу. Наступна еволюція Карпатського орогену
зумовила зміщення області осадконагромадження на
північний схід і утворення у прогині трьох зон:
Бориславсько-Покутської, Самбірської та Більче-
Волицької. Існує також поділ на дві зони - Внутрішню і
Зовнішню частини прогину.
Покриви Карпатської покривно-складчастої споруди
перекрили внутрішні частини Передкарпатського прогину до
кінця сарматського віку міоцену на відстань до 30 км.
У геологічній будові прогину беруть участь неогенові
осадові утворення - моласи, які поділяють на нижні, середні та
верхні. Бориславсько-Покутська зона складена із складок -
скиб, що утворюють багатоярусну систему у вигляді єдиного
покриву, переміщеного далеко на північний схід. У
геологічній будові бере участь піщано-глиниста соленосна
товща нижніх молас, що залягає на породах палеогенового і
крейдового флішу. З цією зоною пов'язані родовища нафти,
кам'яної і калійної солей.
Самбірська зона являє собою широку смугу скиб та
складок, у цілому насунутих на периферійну частину
Передкарпатського прогину. Складена вона товщею

123