Page 118 - 4948

відмирання палеозойського океанічного басейну —
Палеотетісу у пізньому палеозої з утворенням герцинського
складчастого поясу. Наприкінці пермі і в тріасі вирівняна
поверхня герцинського складчастого комплексу була
покрита дрібним, епіконтинентальним морем; лише на сході,
можливо, збереглися релікти Палеотетісу. Наприкінці тріасу
почалися розколювання континентальної кори і
рифтоутворення, що призвело до утворення нового глибокого
басейну з океанічною корою — Неотетісу, чи власне Тетісу.
Відносно Палеотетісу Неотетіс виявився зміщеним на південь
і частково накладеним на байкальське обрамлення Гондвани.
З кінця юри почалося скорочення площі Неотетісу в
результаті зближення Африки — Аравії, а потім і Індостану з
Євразією; наприкінці еоцену континентальні брили Африки-
Аравії і Індостану прийшли в пряме зіткнення з Євразією. Цей
процес супроводжувався інтенсивними складчастими і
насувними деформаціями з утворенням великих тектонічних
покривів (шар’яжів), зміщених в основному до периферії
області. В олігоцені — міоцені в деформацію були втягнуті і
глибокі горизонти кори з утворенням сучасних альпійських
гірських споруд (Піренеї, Малий Атлас, Апенніни, Альпи і
Карпати, Динарські гори, Балкани, Кавказ; гори Туреччини й
Ірану, Південного Афганістану, Пакистану; Гімалаї).
Найбільш інтенсивний підйом цих гірських хребтів почався в
пізньому міоцені і продовжується понині. Одночасно
відбувалося формування глибоководних басейнів
Середземного, Чорного і Каспійського (південна частина)
морів, а також більш дрібних морів — Адріатичного,
Егейського, Азовського, Каспійського (північна частина) та
ін., передгірських і міжгірських прогинів, на даний час
заповнених продуктами руйнування гірських споруд і
зайнятих алювіальними рівнинами. Новітні підняття
супроводжувалися вулканічною діяльністю, особливо
активною в Середземномор'ї (включаючи Апенніни), в
Анатолії, на Малому Кавказі і на території Ірану.
Корисні копалини
Основними корисними копалинами в межах альпід
Західної Європи є поліметалічні руди (Югославія, Іран), мідь
(Альпи), руди вольфраму, молібдену і ртуті (Іспанія,
Югославія), золота, свинцю і цинку, бокситів (Франція,
Угорщина, Греція). Зустрічаються осадові родовища заліза і
марганцю (Греція, Італія). В межах передгірських прогинів
відомі родовища нафти, газу, солей, сірки та бурого вугілля

117