Page 128 - 4948
P. 128

Крейдові відклади залягають неузґоджено і з  розмивом
                            на юрських і тріасових відкладах. Розріз крейди починається
                            із малопотужних пісковиків і глин з конгломератами в основі.
                            Відклади     верхньої     крейди     представлені     теригенно-
                            карбонатними і карбонатними  відкладами.   Всередині   самої
                            верхньої   крейди спостерігається  стратиграфічна  перерва.  Із
                            розрізу випадають коньяк і нижній сантон. Товщина верхньої
                            крейди  від  200  до  700  м,  а  загальна  товщина  крейдових
                            відкладів біля 1000 м.
                                  Палеогенові  комплекси  складені  мергелями,  глинами  і
                            вапняками.    Верхні    горизонти    виражені    бітумінозними
                            темно-коричневими  глинами  -  аналогами  майкопської  світи
                            Кавказу.  Загальна  товщина  палеогену  біля  3  км,  із  яких  на
                            долю глинистої товщі припадає 2 км.
                                  Неогенові відклади представлені  мергелями,  глинами,
                            вапняками, пісками і галечником загальною товщиною 750 м.
                            Закінчується   розріз   неогену   сарматськими   вапняками-
                            ракушняками.
                                  Четвертинні  відклади  -  це  морські  піски,  глини,
                            ракушняки, алювіальний і пролювіальний галечник.
                                  В тектонічному відношенні Гірський Крим являє собою
                            мегантиклінорій  складної  будови.  Зараз  в  його  структурі
                            виділяють ядро і північне крило. Південне крило занурене під
                            води  Чорного  моря.  В  складі  центральної  частини
                            мегантиклінорію  виділяють  Качинський      антиклінорій,
                            південну      антиклінальну      зону  (Алуштинський
                            антиклінорій  та  Ялтинська  антикліналь),  які розділені
                            центральною  синклінальною  зоною  (Східнокримська  і
                            Яйлинська  синкліналі).    В  ядрі  антикліноріїв  виходять
                            породи     таврійської    світи,   в    ядрі    синкліноріїв    -
                            нижньокрейдові  комплекси.  Північне    крило    Кримського
                            антиклінорію        виражене        пологим     моноклінальним
                            заляганням    верхньокрейдових,    палеогенових  і  неогенових
                            порід.  На  сході,  в  зоні  зчленування  мегантиклінорію  із
                            епігерцинським  Степовим  Кримом,  виділяється  передовий
                            прогин,  який  входить  до  складу  Західнокубанського
                            передового прогину (рис. 9.4).
                                  Історія геологічного розвитку
                                  В  Криму  найбільш  значні  опускання  пройшли  в
                            сеномані.  В  коньякський  і  сантонськнй  періоди  проходить
                            регресія  і  розмив  раніше  відкладених  осадів.  Наступна
                            трансгресія  розпочинається  з  верхнього  сантону  -  кампану.
                            Карбонатне       осадконагромадження        стає    повсюдним.


                                                           127
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133