Page 120 - 4948

відношенні вони відповідають Карпатській покривно-
складчастій споруді.
В геологічній будові переважає крейдово-
палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків,
палеозойських кристалічних сланців. Неогенові
вулканогенні утворення представлені андезитами,
базальтами та їхніми туфами (рис. 9.1).

Рисунок 9.1 – Схематичний геологічний розріз частини
Українських Карпат

Найбільш давні комплекси порід представлені гнейсами,
кристалічними сланцями і мармурами. В
Передкарпатському прогині свердловинами розкрито
рифейські і кембрійські відклади, ордовицькі і силурійські
аргіліти, вапняки з брахіоподами і граптолітами. Ці відклади
товщиною до 2,5 км дислоковані і занурені під більш молоді
осади. На сході прогину розкрито відклади середнього-
верхнього палеозою платформового типу. Можливо, що в
рифеї і палеозої район Східних Карпат і частково
Передкарпаття пройшов всі етапи геосинклінального розвитку
і до початку мезозою на ньому заклались нові прогини.
Тріасові відклади розповсюджені досить обмежено. До
нижнього тріасу віднесено залягаючі на палеозої з кутовим
неузгодженням конгломерати, глинисті сланці, пісковики,
яшми з покривами діабазів. Середній тріас містить доломіти,
доломітові брекчії та вапняки. Верхній тріас представлений
вапняками, які містять різноманітну бентоносну фауну.
Юрські відклади широко розповсюджені у Східних
Карпатах, але вони перекриті молодими відкладами і доступні
для вивчення тільки у свердловинах. Починається розріз з
піщано-глинистих відкладів, які неузгоджено залягають на
границі з тріасом. На нижньоюрських відкладах з

119