Page 117 - 4948
P. 117

Альпійсько-Гімалайська  складчаста область
                                             (Середземноморський пояс)
                                  На півдні Європи герциніди перекриваються альпідами,
                            що включають Піренеї, Альпи, Карпати, Балкани, Апенніни і
                            Динарські  гори.  Далі  на  схід  розташовані  Гірський  Крим,
                            Кавказ, Копетдаг, Памір і Гімалаї.
                                  Геологічна будова
                                  Альпійська  геосинкліналь  виникла  на роздробленому і
                            перекритому  карбонатним  тріасом  герцинському  фундаменті
                            в  процесі  розтягання  і  розсуву  континентальної  кори,  що
                            призвело  наприкінці  тріасу  —  початку  юри  до  утворення
                            басейну з корою океанічного типу, що на даний час виступає в
                            складі  офіолітових  покривів.  Утворення останніх почалося
                            наприкінці    юри,    з    першими    імпульсами  стиску,    і
                            продовжувалося    в    наступні  епохи  деформацій,  аж  до
                            міоцену,    а    місцями    і    пізніше.  У  результаті  альпійські
                            споруди  набули  дуже  складної  шар’яжної  структури,  з
                            насувами  в  Альпах,  Карпатах  і  Балканах  на  північ,  в
                            Апеннінах  і  Динаридах  —  у  бік  Адріатичного  моря,  у
                            Піренеях — на північ і південь. Перед складчасто-покривними
                            спорудами         утворилися        передові       прогини    —
                            Передпіренейський, Передальпійський,  Передкарпатський  та
                            ін., а в їх тилу - міжгірські прогини, з яких найбільш великий
                            — Панонський,  загальний  для Карпат і Динарид. Усі вони
                            виповнені  потужними  уламковими  (моласовими)    товщами
                            олігоцен-неогенового віку. До олігоцену-міоцену відноситься
                            й  утворення  більшості  западин,  що  складають  на  даний  час
                            Середземне  море  —  Алжиро-Прованської,  Тиренської,
                            Адріатичної,    Егейської,  що  поглинули  окремі  частини
                            альпійських     споруд.        У    цей    же     час   виникла
                            Західноєвропейська рифтова система, що включає Рейнський і
                            Ронський грабени.   Одночасно   відбувся спалах вулканічної
                            діяльності, що торкнулася не тільки альпійського поясу, але і
                            епігерцинської  платформи  (Центральний,  Французький  і
                            Чеський масиви, Рейнський і Ронський грабени та ін.).
                                  Історія геологічного розвитку
                                  Альпійсько-Гімалайська    складчаста  геосинклінальна
                            область, до складу якої входять вищевказані гірські споруди,
                            —         наймолодша          частина     Середземноморського
                            геосинклінального поясу, що активно розвивалася в мезозої і
                            кайнозої, рухома ділянка земної кори між континентальними
                            плитами  Євразії,  Північної  Африки,  Аравії  і  Індостану,  що
                            спочатку  складали  Гондвану.  Розвитку  області  передувало


                                                           116
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122