Page 162 - 4934

в майбутньому, – а саме це і називається стратегією, – повинен починатися з
демографії, а точніше, з розгляду проблеми падіння народжуваності в розвинених
країнах.

2. Розподіл реального доходу.

Розподіл реального доходу міняється так само кардинально, як і структура
населення, але мало хто на це звертає увагу. А тим часом зміна в розподілі
реального доходу відіграватиме в першому десятилітті XXI столітті не менш

важливу роль, чим зміни в демографічній ситуації.
Комерційні структури і промисловість багато уваги приділяють сьогодні

своєму становищу на ринку. Будь-який керівник точно знає, де знаходиться його
компанія: на підйомі, чи на спаді. Але практично жодній з компаній не відомий
показник, а саме, – яку частину свого реального доходу покупці витрачають на

товари і послуги даної компанії. І вже тим більше жодна з компаній не знає, зростає
ця частина, чи зменшується.

Частка реального доходу – це фундамент всієї економічної інформації. По-
перше, зі всієї інформації, необхідної бізнесу, саме цю найпростіше отримати. Ця
інформація – найнадійніша база для розробки стратегії. Бо, як правило, тенденції в

розподілі реального доходу за певними категоріями товарів чи послуг, одного дня
встановившись, зберігаються протягом довгого часу. Вони можуть залишатися

незмінними впродовж цілих економічних циклів.
Тому організація просто зобов'язана знати про тенденції в розподілі реального

доходу. Це, мабуть, найважливіша тенденція зі всіх, які необхідно враховувати в
діяльності організацій, як комерційних, так і некомерційних. Не менш істотні зміни
усередині тенденції, наприклад, перехід споживачів від одного виду товару чи

послуги до іншого в межах однієї товарної категорії.
Майже всі економісти і переважна більшість керівників компаній вважають,

наприклад, що гігантське економічне зростання, що спостерігалося в XX столітті,
було викликане економічними чинниками. А це не так. Навпаки, в розвинених

країнах частка реального доходу, що спрямовується на задоволення потреб в
економічній сфері, впродовж всього століття знижувалася. У XX столітті стійке
зростання спостерігалося в чотирьох секторах:

- урядові витрати;
- охорона здоров’я;

- освіта;
- дозвілля.

160