Page 208 - 4930

3) створення умов для того, щоби людина була суб’єктом діяльності, що, своєю
чергою, передбачає право на власність і процес прийняття рішень в умовах комуні-
кативних практик в усіх сферах життя суспільства.
Парадигма пріоритету духовного над матеріальним передбачає, що філософ, учи-
тель, священнослужитель повинні стати концептуальними персонажами, персоні-
фікацією особистісного рівня розвитку, носіями цінностей особистісного буття. На
жаль, слід констатувати, що ні філософ, ні вчитель, ні священнослужитель, ні учений,
ні художник усе ще не можуть виконувати місію концептуального персонажа.
Запропоноване розуміння особистості на підставі концепції чотирьох рівнів роз-
витку діяльнісної здібності індивіда повертає в суспільне буття ідеал людини, який
знищила посередня людина під час Великої французької революції. Ідеал – це осо-
бистість, яка здатна бути спонукуваною у своїй діяльності інтересом цілого, діє з
погляду пріоритету духовного над матеріальним.
III. На основі єдності методологічного, філософського, психологічного підходів
уперше доведено, у чому полягає інтелектуальна відмінність між фахівцем особис-
тісного рівня розвитку здібностей та фахівцем посереднього рівня, пояснено таїну
таланту й геніальності. Ця відмінність полягає в наявності у свідомості фахівця осо-
бистісного рівня розвитку наукової картини світу, яка є інтелектуальним інструмен-
том діяльності та дозволяє приймати рішення, що відповідають інтересам індивіда й
суспільства, органічно інтегрувати економічні, політичні, правові й моральні аспек-
ти буття, не порушуючи єдності людини зі світом.
IV. Уперше сформульовано філософсько-методологічні та психолого-педагогічні
засади нової школи на основі концепції чотирьох рівнів розвитку діяльнісної зді-
бності індивіда. Концепція чотирьох рівнів розвитку здібностей орієнтує учня на
внутрішню й зовнішню активність у напряму самоактуалізації.
Пріоритет матеріального над духовним, що реалізується безособистісною модел-
лю навчально-виховного процесу, суперечить сучасним фундаментальним відкрит-
тям у галузі гуманістичної психології, а саме – потребі в самоактуалізації. Пробу-
дження такої потреби – це водночас зародження духовності, що є фундаментальною
потребою людини й доведено результатами нейрофізіологічних досліджень. В умо-
вах альтернативно-варіативної моделі школи активно здійснюється самовизначення
всіх учасників навчально-виховного процесу та формується Я-концепція особистос-
ті. Альтернативно-варіативний навчально-виховний процес створює умови для реа-
лізації пріоритету духовного над матеріальним.
Сформульовані філософсько-методологічні, психолого-педагогічні засади нової
школи є лише зовнішніми умовами розвитку учня до особистісного рівня. Дійсні
причини розвитку своїх діяльнісних здібностей усі учасники навчально-виховного
процесу мають шукати в собі. Наш акцент на самотворчості людини ґрунтується на
психологічних дослідженнях Дж. Келлі, який стверджував, що об’єктивними при-
чинами пояснити поведінку людини ніколи до кінця не можна. Концепція чотирьох
рівнів розвитку здібностей дозволяє подивитися на світ не з позиції зовнішнього
спостерігача, а зсередини. Подивитися на світ зсередини – це означає оцінити себе
з позиції: наскільки мої здібності відповідають тому рівневі розвитку людського Духу,
якого досягло суспільство, наскільки я своїми здібностями зможу бути органічною

207