Page 101 - 4930

тися над ними, але й усвідомлювати власні життєві цілі. „Рефлексія порівнює різні
спонукання та їхні цілі з основною метою індивіда. Цілі особливих спонукань обме-
жені, але сприяють, кожна по-своєму, тому, щоби було досягнуто основну мету <…>
Рефлексія, отже, повинна порівнювати спонукання, з’ясовуючи, чи споріднені вони
з основною метою та чи сприятиме їх задоволення досягненню цієї основної мети.
У рефлексії починається перехід від нижчої здібності бажання до вищої. Рефлексую-
чи, людина вже не є лише істотою природи, уже не знаходиться у сфері необхідності”
[11, с. 23]. Отже, рефлексія в Гегеля не лише основа, але й механізм удосконалення та
розвитку людських здібностей.

Висновки до розділу 2
Здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що поняття діяльнісної здібності
індивіда конструктивно узагальнює знання про різні аспекти людських здібностей.
На підставі цього поняття сформульовано концепцію чотирьох рівнів розвитку. Як
наслідок запропоновано авторське розв’язання проблеми особистості. Особистість –
це індивід, який засвоїв соціальний механізм життєзабезпечення на рівні відносин
власності й здатний до рефлексії над продуктами власної діяльності.
Сформульована концепція чотирьох рівнів розвитку діяльнісної здібності індивіда,
що ґрунтується на цінних положеннях філософських концепцій особистості М. Бер-
дяєва, Е. Ільєнкова, Ж. Маритена, М. Шелера, психологічних теоріях особистості
А. Адлера, А. Бандури, Дж. Келлі дозволила встановити кореляцію між поняттями, які
використовують ці теорії, та методологічно й теоретично обґрунтувати ієрархічний
характер людських здібностей.
У порядку узагальнення розділу поставимо таке питання. Якщо входження індиві-
да в рефлексивну позицію щодо власної діяльності та піддавання її зовнішніх і вну-
трішніх обставин рефлексуванню і є оволодіння власною домінантою, то що потріб-
но учневі, хто би він не був за соціальним статусом, для того, щоб розвинути в собі
здібність вільно, за бажанням, входити в цю позицію, а також коли цього потребує
проблемна ситуація? Відповідь на це питання можна сформулювати так. Крім знання
викладеної вище концепції рівневості дозрівання суб’єкта діяльності, необхідно та-
кож знати специфіку системо-структурності об’єкта діяльності й тенденції еволюції
системо-структур взаємодіючих суб’єкта й об’єкта. Ці знання він може здобути не
випадково й стихійно, а гарантовано та свідомо лише в процесі освоєння методології
професійної діяльності, як її розроблено на початок ХХI століття. Подивімося за до-
помогою подальшої побудови моделі людини, як це можна здійснити під час навчаль-
ного процесу.

100