Page 17 - 4929

Просвітництва

Мета: проаналізувати досягнення у філософії, науці і культурі Нового часу,
що визначили XVII ст. епохою вільнодумства, а XVIII ст. – століттям Просвітниц-
тва. Довести, що досконале вивчення і узагальнення методологічної практики різ-
них галузей наук дали можливість людині осягнути природу
Основні поняття: емпіризм, раціоналізм, сенсуалізм, вродженні ідеї, субста-
нція, методологія, монади, агностицизм, Просвітництво, природні права людини,
романтизм, теорія суспільного договору, механістичний матеріалізм, tabula rasa,
«філософія серця».

План
1. Формування нової парадигми філософствування.
2. Проблема методу пізнання та вчення про субстанцію.
3. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської фі-
лософії (І. Кант, Г. Гегель, Л. Фейєрбах).

Методичні рекомендації до семінару

1. У XVII-XVШ ст. активно розвивається наукова філософія доби Нового ча-
су. Для неї є характерним відмежування від релігії та схоластичного способу мис-
лення, піднесення досвіду до рангу експерименту, проголошення математики мо-
вою науки, пошук методу пізнання світу та людини. Окрім того, сама філософія,
наслідуючи науку, набувала форми метафізики – умоглядного вчення про найза-
гальніші види буття – світ, Бога і душу. Але згодом зростав конфлікт між наукою
та метафізикою. В філософії починають домінувати гносеологізм – зведення лю-
дини та її призначення до пізнавальної діяльності; деїзм – поєднан-ня ідеї Бога з
ідеєю незалежної природи; та механіцизм – зведення усіх видів руху та життя до
механічного руху. Наукова філософія XVII ст. була представлена різними тенден-
ціями: раціоналізму та емпіризму; матеріалізму та ідеалізму; натуралізму та
суб’єктивізму; раціоналізму та ірраціоналізму; індивідуалізму та колективізму.
2. Зверніть увагу, що наукова філософія формувалася у постійних суперечно-
стях між емпіризмом та раціоналізмом. Прихильники емпіризму (від гр. «емпірія»
– досвід) вважали чуттєвий досвід єдиним істинним джерелом знань. Раціоналізм
(від лат. «раціо» – розум) вважав розум, думку вищим ступенем у системі філо-
софських цінностей, основою пізнання та діяння людини. Засновник емпіризму Ф.
Бекон спрямував свої зусилля на пошук і визнання основним науковим методом
індукцію – рух думки від одиничних фактів до узагальнень. Відомі його праці
«Новий Органон», «Про гідність і примноження наук», «Нова Атлантида» та ін.
Видатним представником англійського матеріалізму був Томас Гоббс, який у
своїх творах «Про громадянина», «Левіафан», «Про людину» виступав проти тео-
логії, схоластики, подав механістичне тлумачення людини, яка здатна створювати
штучні тіла за зразками природи.
Своєрідними є філософські погляди Джона Локка, автора творів «Дослід про
людське розуміння», «Розумність християнства», «Деякі думки про виховання» та

17