Page 18 - 4929
P. 18

ін. Локк доводить, що люди народжуються без вроджених ідей, з чистою душею,
            подібно до білого паперу або чистої дошки (tabula rasa).
                  Засновником раціоналістичної течії є французький філософ, математик Рене
            Декарт, автор праць «Роздуми про метод», «Начала філософії» та крилатих висло-
            вів «У всьому належить сумніватися»,«Я мислю, отже існую». Істинного знання,
            за Декартом, люди досягають за допомогою розуму на основі застосування мето-
            ду дедукції.
                  Вам слід запам’ятати, що основний внесок у вчення про субстанцію зробили
            нідерландський  мислитель  Б.  Спіноза  (твори  «Етика»,  «Про  Бога,  людину  та  її
            щастя») та німецький філософ Г. Лейбніц (автор вчення про монади – безтілесні
            «прості субстанції» у творі «Монадологія»).
                  3. Для вивчення питання Вам необхідно акцентувати увагу на філософській
            спадщині  І.  Канта,  Г.  Гегеля,  Л.  Фейєрбаха,  якими  було  здійснено  переворот  у
            сфері пізнання як активного творчого процесу, розроблено вчення про діа-лектику
            як теорію розвитку і метод пізнання, по-новому розглянуто питання відношення
            суб’єкта і об’єкта. І. Кант є родоначальником класичної німецької філософії, тво-
            рцем першої системи класичного ідеалізму. Свою критичну філософію І. Кант ви-
            клав  у  трактатах:  «Критика  чистого  розуму»  (вчення  про  пізнання),  «Критика
            практичного розуму» (етичні погляди), «Критика можливості судження» (вчення
            про доцільність у природі, основи естетики). І. Кант є агностиком (від грец. а –
            заперечення, gnosis – знання; недоступне пізнанню), оскільки заперечував пізна-
            ваність сутності. Він увів поняття «категоричний імператив» як необхідний та за-
            гальний моральний закон практичного розуму, що зумовлює поведінку людини.
                  Зверніть увагу на філософування Г. Гегеля, творця ідеалістичної діалектики.
            Основні  праці:  «Феноменологія  духу»,  «Наука  логіки»,  «Філософія  історії».  Ге-
            гель вважав, що в основі світу лежить «абсолютна ідея», яка у процесі свого ста-
            новлення  породжує  природу,  життя  людини  та  суспільство,  культуру.  Людська
            історія є найвищим етапом втілення «абсолютної ідеї». Гегель показав світ у роз-
            витку та розкрив зміст основних законна діалектики.
                  Поворот до матеріалізму в німецькій класичній філософії після Канта і Геге-
            ля здійснив Л. Фейєрбах, автор праць «До критики філософії Гегеля», «Сутність
            християнства»,  «Основні  положення  філософії  майбутнього».  Нова  філософія
            Фейєрбаха  є  антропологічною,  в  ній  Бог  і  теологія  повністю  розчиняються  у
            вченні про людину. Людина – природна істота, вищий щабель природного само-
            розвитку, через людину природа відчуває, сприймає, пізнає себе. Єдиним, універ-
            сальним предметом філософії вважалася людина і природа як її основа.



                                   Питання для самостійного опрацювання :
            1. Філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі.
            2. Філософські погляди Г. Сковороди та П. Юркевича.


                                   Методичні вказівки до самостійної роботи:


                                                             18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23