Page 13 - 4916

інший науковець опублікував до вас – і лише після цього подавайте свою дисертацію до
захисту.
Інформаційний пошук за вибраною науковою темою, результати дослідження якої
кладуть в основу дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата
технічних наук), вважають виконаним на достатньому рівні, якщо він охоплює десь біля 150
джерел наукової інформації. Виходячи з цього, для магістерської дисертації з технічних наук
достатнім можна вважати їх кількість, удвічі меншою, а для дисертації доктора наук бажано
мати їх десь за 200.
Оскільки більшість із прочитаного з часом забувається, то для зменшення витрат часу
на відновлення забутого шляхом повторного прочитання, прочитані матеріали слід
структурувати та робити з них «пам’ятки», залишаючи у цих «вижимках» лише головне і
відфільтровуючи другорядне. Такі «пам’ятки» можуть мати вигляд анотації, ключових слів,
цитати або конспекту.
Анотація наукової публікації коротко характеризують основний результат,
досягнутий у науковому дослідженні, описаному у цій науковій публікації.
Ключові слова наукової публікації – це 5-7, максимум 11 слів термінологічного
характеру, що характеризують мету і предмет наукового дослідження та основний метод,
який у цьому дослідженні застосовується.
Цитата – це дослівний виклад певного витягу із чужої наукової публікації, яка
корелюється з темою авторського наукового дослідження, переважно гуманітарного
характеру. Використовуючи цитати, аби не бути звинуваченим у плагіаті, слід не забувати
вказувати, з якого джерела вони взяті.
А конспект – це стислий переказ прочитаної наукової публікації, позбавлений емоцій,
повторів, тавтологій та пояснень очевидного.

6 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Метод (від грецького methodos - шлях до чого-небудь) - в найбільш загальному
випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає
планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини. Науковий метод - це
спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої
мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?».
Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та
способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково
обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань.
Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає
менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на
інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Звісно, що точні і правильні методи - не
єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть,
наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати, робити висновки і
передбачення. Але застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника,
відкриває перед ним найкоротший шлях для досягнення мети і забезпечує таким чином
можливість раціонально витрачати енергію і час науковця. Кожний метод наукового
пізнання слід розглядати як систему регулятивних принципів практичної і теоретичної
діяльності людини. Методів пізнання об'єктивної дійсності відомо дуже багато. Правильний
вибір методів дослідження потребує знання їх класифікації.
Фундаментальним, узагальненим методом пізнання дійсності є діалектичний метод.
Об'єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального
світу. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси
диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою,
об'єктивність в оцінюванні дійсності. Діалектика виступає як знаряддя пізнання у всіх
галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження. Вона визначає позиції дослідника,
стає основою інтерпретації об'єкта та суб'єкта пізнання, процесу пізнання та його
результатів.
12