Page 10 - 4916

У ньому визначають: сторони договору, предмет і об'єкти експертизи; умови її проведення;
права та обов’язки сторін; термін проведення експертизи; термін, упродовж якого висновки
експертизи зберігають чинність; порядок розрахунків; відповідальність за невиконання або
за неналежне виконання умов договору; відповідальність за достовірність умов експертизи;
інші суттєві умови, що випливають зі специфіки об'єкта експертизи.
Висновки державної наукової і науково-технічної експертизи є обов'язковими для
прийняття до розгляду і врахування в обґрунтуванні структури та змісту пріоритетних
напрямів розвитку науки і техніки, наукових та науково-технічних, соціально-економічних і
екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізу
ефективності використання науково-технічного потенціалу.
Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз зазвичай
мають рекомендаційний характер. їх беруть до уваги державні органи поряд з висновками
державної експертизи в прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм,
проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок.
Значну частину наукової інформації вчені і фахівці отримують з усних джерел –
доповідей і повідомлень на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях і бесід при
особистих зустрічах тощо.
Колоквіум – форма колективних зустрічей, де, як правило, обмінюються думками
вчені різних напрямів. Усі присутні є учасниками невимушеної дискусії. На колоквіумах
офіційні доповідачі не призначаються.
Симпозіум є напівофіційною бесідою з заздалегідь підготовленими доповідями, а
також виступами експромтом. Учасники симпозіуму можуть відвідувати не всі доповіді,
зустрічатися в кулуарах.
Конференція – найпоширеніша форма обміну інформацією. Одна частина учасників –
доповідачі – повідомляє про нові наукові ідеї, результати теоретичних і експериментальних
робіт, про виробничий досвід, відповідає на запитання. Інша, більша частина – слухачі, що
сприймають інформацію. Слухачі можуть задавати запитання і брати участь в обговореннях.
План доповіді практично аналогічний плану статті. Але специфіка усної мови
приводить до суттєвих змін і форми, і змісту. У підготовці доповіді треба врахувати, що
велика частина інформації міститься в демонстраційному матеріалі (плакати, слайди тощо).
На демонстраційні матеріали зазвичай виносять: математичні постановки, метод вирішення,
алгоритми, структуру системи, схему експерименту, виявлені залежності в формі таблиць
або графіків та ін., тому доповідь повинна містити коментарі (але не повторення) до
ілюстративного матеріалу. Це дає змогу на 20–30% скоротити доповідь.
З'їзди і конгреси є вищою, найбільш представницькою формою спілкування і мають
національний чи міжнародний характер. Тут виробляється стратегія у визначеній галузі
науки і техніки, а також і в суміжних галузях.
Дискусія – це корисна форма колективного мислення. Різні точки зору, висловлювані
в дискусії, сприяють активному мисленню, змушують ретельно продумувати й
обґрунтовувати власну точку зору. Участь у дискусії – кращий метод розвитку навичок
критичного судження й міркування, де перевіряється якість накопичених людиною знань.
Форми участі в дискусії: слухати і записувати; постановка запитань з метою
уточнення незрозумілих моментів чи отримання додаткової інформації; висловлення своєї
думки, яка повинна бути досить обґрунтованою.
Наукова дискусія є однією з найефективніших форм колективної творчої праці, тому
важливо дотримуватися всіх умов, що забезпечують її плідність. Від учасників дискусії
вимагається активність, вміння бачити позитивні сторони роботи, що піддається критиці;
правильне викладення позиції супротивника, чітка кваліфікація суті його помилки (чи має
вона принциповий характер, йдеться про некоректність формулювань чи про неправильність
концепції автора), окреслення можливих шляхів її виправлення. Серед цих умов далеко не
останнє місце посідає виконання етичних вимог – критикуючи помилки в роботі, учасники
дискусії не повинні торкатися особистих якостей і здібностей автора.

9