Page 8 - 4916

До другої групи наукових видань належать джерелознавчі видання, або
документальні наукові видання, які містять пам'ятки культури та історичні документи, що
пройшли текстологічне опрацювання, мають коментарі, вступні статті, допоміжні покажчики
та інші елементи науково-довідкового апарату видання.
Результати виконаної науково-дослідної роботи можуть бути використані для
складання рефератів, написання наукових статей, монографій, дисертацій, підготовки
доповідей на наукових конференціях, що дає змогу зробити їх набутком широкої наукової
громадськості.
Реферати бувають двох видів: наукові та інформативні.
Науковий реферат – стисле усне або письмове викладення наукової теми (питання),
складене на підставі проведеного наукового дослідження, огляду одного або кількох
літературних та інших джерел. У ньому зазвичай висвітлюють наукові дослідження,
проведені автором реферату, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів,
експерименту та здобутих результатів, зазначають наукову новизну та практичне значення
цих результатів. Так, науковий реферат, який складає студент під час виконання НДРС,
повинен висвітлювати одне з питань теми дослідження, наприклад за літературними
джерелами. У ньому слід описати стан об'єкта дослідження, зазначити вади та висловити
пропозиції щодо усунення їх. Закінчується реферат резюме – коротеньким висновком з
основних положень наукової теми (питання).
Інформативний реферат – коротеньке письмове викладення однієї наукової праці, що
висвітлює стисло її зміст. Призначення його полягає в оперативному повідомленні наукових
працівників і фахівців про досягнення науки й технічного прогресу. Текст інформативного
реферату викладається у такій послідовності: тема, предмет (об'єкт), характер і мета роботи.
У ньому слід зазначити ті особливості теми, які необхідні для розкриття мети та змісту
роботи і методу проведення її. Описування методів доцільне в тому випадку, коли вони нові
й становлять особливий інтерес для цієї праці.
Основним і наймасовішим видом друкованої інформації за результатами дослідження
є журнальна наукова стаття. Композиція наукової статті ґрунтується на логічному
розкритті наукової думки, мотивованому та дозованому розкритті фактів, поєднанні їх у
певну систему. Для того щоб композиція статті стала справжнім засобом реалізації творчого
наукового результату, автор повинен продумати її план у такій послідовності: заголовок,
вступ, основна частина, висновок.
Розробити універсальний алгоритм роботи над рукописом статті досить важко, що
пов'язано зі специфікою та індивідуальністю праці письменника, якою, по суті, і є робота
науковця під час підготовки публікації. Однак наведена загальна схема журнальної статті
може бути використана автором-початківцем як своєрідний шаблон.
Треба зауважити, що поспішне опублікування "сирої" статті може спричинити у
автора в подальшому відчуття невдоволеності й незручності навіть через багато років. Однак
слід уникати і завчасних статей, і зволікання з публікаціями, бо публікація дає пріоритет в
авторстві і створює практично необмежену аудиторію для науковця.
Монографія – спеціальне наукове дослідження, присвячене літературному
викладенню однієї проблеми. Монографія відрізняється від статті ширшою постановкою
проблеми, аргументованістю роздумів, їх доказовістю, посиланням на докази (літературні
джерела, показники роботи підприємств та ін.). Монографія зазвичай має довідковий апарат:
список використаної літератури, хронологічний довідник, тематичний або іменний
покажчик. Архітектоніка монографії виражена самостійними структурними підрозділами, які
мають заголовки, певну систему кодування таблиць, рисунків, схем та ін. Заголовки і
підзаголовки розділів, параграфів повинні мати динамічне викладення матеріалу
дослідження. Параграфи в разі потреби поділяють на пункти.
Дисертація за обраною темою дослідження не відрізняється архітектонікою від
монографії. Вона має лише інше функціональне призначення.
Дисертація – кваліфікаційна наукова робота в певній галузі знань, яка містить
сукупність наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту, і
засвідчує особистий внесок автора в науку та його здобутки як науковця. Основою
7