Page 12 - 4916

витрачати не доводиться, адже процес пошуку з використанням стандартних інтернет-
пошуковиків є автоматизованим.
У процесі пошуку досліднику доведеться мати справу з матеріалами чотирьох типів, а
саме:
1) матеріали, стосовно яких, незважаючи на близькість їхньої анотації до вибраної
дослідником наукової теми, при знайомстві з їхнім змістом з’ясовується, що до цієї теми
вони відношення не мають;
2) матеріали, ознайомлення з якими допомагає краще усвідомити суть об’єкта чи
методу наукового дослідження за вибраною темою;
3) матеріали, з яких можна взяти передумови для подальших власних досліджень,
тобто це «плечі», на які ви встаєте, щоб бачити далі;
4) матеріали, в яких викладено результати дослідження, виконаного іншим
дослідником за цією ж науковою темою або темою, близькою до неї за об’єктом дослідження
і поставленою метою.
Тож, відштовхнувшись від назви наукового матеріалу та його анотації і віднайшовши
в процесі пошуку якесь джерело інформації, дослідник повинен спочатку лише проглянути
його зміст «по діагоналі» і віднести це джерело до одного із чотирьох вказаних вище
«електронних кошиків».
На матеріали, що потрапили до 1-го електронного кошика, потрібно обов’язково
навісити ярлик «не за темою», аби з часом знову не витрачати час на ознайомлення з ними,
коли у якомусь контексті вони знову потрапляють на очі.
З матеріалами, що потрапили до 2-го електронного кошика, слід ознайомитись
детально, аби глибоко вникнути у суть процесів чи явищ, що відбуваються в об’єкті
наукового дослідження, або методів, що використані під час дослідження – на них потрібно
навісити ярлик «характеристика об’єкта і методів його дослідження».
З матеріалів, що потрапили до 3-го електронного кошика, слід виписати ті результати,
які будуть у подальшому використані як «стартові» передумови для вашого дослідження – на
них потрібно навісити ярлик «вихідні передумови».
Матеріали, що потрапили до 4-го електронного кошика, потребують особливої уваги,
а їх вивчення повинне завершуватись критичними оцінками, які пояснюють, чому вас не
задовольняють отримані у цих матеріалах результати, і чим зумовлене ваше рішення шукати
власний шлях розкриття суті вибраної наукової теми – на них потрібно навісити ярлик
«конкуренти і майбутні опоненти».
Розпочинати інформаційний пошук слід із ознайомлення з найсвіжішими науковими
статтями та винаходами за вибраною темою наукового дослідження, списки використаної
літератури в яких підкажуть вам шлях поглиблення пошуку. Інформація нині дуже швидко
обновлюється, але не варто дослухатись до науковців, які радять не брати до уваги
інформаційні джерела, старші 10 років за віком, оскільки, проігнорувавши джерела
інформації, яким уже 20 чи 30 років, можна запропонувати шлях розв’язання наукової теми,
який іншим дослідником уже був пройдений 20 чи 30 років тому, і на який у джерелах, не
старших 10 років, уже перестали посилатись. І навіть якщо сьогодні ви цілком самостійно
одержите науковий результат, він все-одно буде кваліфікуватись як плагіат, якщо іншим
науковцем він був отриманий і опублікований раніше, ніж опублікували цей результат без
посилання на його публікацію. А звинувачення у плагіаті для науковця є найстрашнішим – у
разі виявлення плагіату у дисертації, представленій до захисту, вона знімається з розгляду
без права її захисту у подальшому. А за плагіат, виявлений у дисертації, успішно захищеній
багато років тому, наукового ступеня позбавляється науковець, який його вчинив, незалежно
від терміну давності і відсутності тієї наукової спеціалізованої вченої ради, яка багато років
тому позитивно оцінила цю дисертацію. І, якщо завершуючи роботу над дисертацією, ви
раптом виявили, що маєте такі ж результати, які отримані відносно того ж об’єкта
дослідження і тим самим методом іншим науковцем, який раніше за вас і опублікував ці
результати, то негайно знайдіть якісь не враховані тим іншим науковцем характеристики чи
параметри об’єкта дослідження, виконайте додаткове дослідження з урахуванням цих нових
обставин і опублікуйте ваші результати з обов’язковим посиланням на ті результати, які цей
11