Page 16 - 4916

На другому етапі дослідження використовувані методи мають цільове призначення -
обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників
аналізу, інтерпретацію їхнього змісту. Вибір і послідовність методів визначаються
послідовністю обробки даних.
На даному етапі широко використовують методи статистичного аналізу:
кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші.
Кореляційний аналіз - це процедура для вивчення співвідношення між незалежними
змінними. Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості
спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим вищий є коефіцієнт
кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за
значенням інших.
Факторний аналіз дає можливість встановити багатомірні зв'язки змінних величин за
кількома ознаками. На основі парних кореляцій, отриманих у результаті кореляційного
аналізу, одержують набір нових, укрупнених ознак - факторів. У результаті послідовної
процедури отримують фактори другого, третього та інших рівнів. Факторний аналіз дає
змогу подати отримані результати в узагальненому вигляді.
Метод імплікаційних шкал - це наочна форма виміру та оцінки отриманих даних, які
градуюються за кількістю або інтенсивністю ознак. Шкали класифікують за типами або
рівнем виміру. Прості шкали дають однозначну оцінку тієї чи іншої ознаки. Серію шкал (так
звану батарею) можна перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура
називається шкалюванням[4, c. 67-68].

7 ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Весь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної
схеми:
1. Обґрунтування актуальності обраної теми.
2. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
3. Визначення об'єкта і предмета дослідження.
4. Вибір методів (методики) проведення дослідження.
5. Опис процесу дослідження.
6. Обговорення результатів дослідження.
7. Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.
Відповідно до цієї схеми оприлюднюють результати дослідження. При цьому
основними формами друкованих робіт, у яких здійснюється виклад наукових результатів є
наукові доповіді, наукові статті, монографії, дисертації. Наукові результати також повинні
буди представлені у курсових роботах студентів, дипломних та магістерських проектах.
Тому саме у курсових та дипломних (магістерських) роботах необхідно бути закласти вміння
проводити та оформляти власні наукові дослідження.
Вимоги щодо друкованих наукових робіт поділяються на два рівні:
1) технічні вимоги (наприклад, форматування тексту, оформлення таблиць або
рисунків тощо);
2) сутності (змістовні) вимоги (логіка дослідження, використані методи, інструменти і
таке інше).
Технічні вимоги щодо оформлення наукових досліджень визначаються відповідними
державними стандартами (зокрема, ДСТУ 3008-95, 7.1:2006 тощо), вимогами Вищої
атестаційної комісії України (наприклад, для оформлення переліку літературних джерел –
додаток Б), особливостями окремих наукових видань.
Найбільш поширені вимоги до наукової документації:
Наукову роботу друкують машинописним способом або на комп'ютері з одного боку
аркуша білого паперу формату А4 (210x297мм) через два міжрядкові друковані інтервали
або 1,5 інтервали у текстовому редакторі (до тридцяти рядків на сторінці). Мінімальна
висота шрифту 1,8мм.

15