Page 7 - 4916
P. 7

На організаційній стадії вивчають стан об'єкта і виконують організаційно-методичну
               підготовку дослідження.
                      Вивчення  стану  об'єкта  дослідження  передбачає  конкретизацію  теми  та  попереднє
               визначення теоретичних передумов її дослідження. Конкретизуючи тему, визначають її місце
               в науковій проблемі; встановлюють зв'язок між суміжними темами, що раніше виконувалися
               іншими дослідниками або плануються до виконання; визначають та обґрунтовують об'єкти
               дослідження. Вивчення теоретичних передумов містить вивчення стану об'єкта, наукової й
               теоретичної новизни гіпотез, що висуваються до дослідження.
                      Організаційно-методична  підготовка  наукового  дослідження,  техніко-економічне
               обґрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження і робочого плану.
                      На дослідній стадії відбувається створення нової інформації, а потім перетворення її
               за допомогою наукових методів дослідження згідно з програмою дослідження.
                      Створення нової інформації становить проведення спостереження за об’єктом, вибір
               оцінних  критеріїв,  виявлення  позитивних  і  негативних  чинників,  що  впливають  на  стан
               об'єкта дослідження, тощо. Отриману інформацію класифікують і групують для подальшого
               перетворення її згідно з метою дослідження.
                      На  наступному  етапі  виконують  дослідження  із  застосуванням  різних  наукових
               методів:  проводиться  доведення  гіпотез,  що  були  висунуті,  формулювання  висновків  та
               рекомендацій,  постановка  експериментів,  корегування  попередніх  висновків  і  результатів,
               оприлюднення результатів і висновків.
                      І  насамкінець  на  стадії  реалізації  результатів  дослідження  проводиться
               узагальнення та апробація отриманих результатів, а потім упровадження їх у практику в тій
               чи іншій формі.
                      Основні  результати  і  положення  дослідження  мають  бути  опубліковані  для
               ознайомлення з ними наукової громадськості.

                            3 ВИСВІТЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

                      Публікація  (риblісаtіо  –  оголошую  всенародно,  оприлюднюю)  –  це  доведення  до
               загального відома за допомогою преси, радіомовлення або телебачення, розміщення в різних
               виданнях (газетах, журналах, книгах) роботи (робіт), а також це текст, надрукований у будь-
               якому  виданні.  Публікації  виконують  кілька  функцій:  оприлюднюють  результати  наукової
               роботи;  сприяють  встановленню  пріоритету  автора;  свідчать  про  особистий  внесок
               дослідника в розробку наукової проблеми; слугують підтвердженню достовірності основних
               результатів  і  висновків  дисертації,  новизни  та  наукового  рівня  її;  підтверджують  факт
               апробації та впровадження результатів; відображають основний зміст дисертації; фіксують
               завершення  певного  етапу  дослідження  або  роботи  загалом;  забезпечують  первинною
               науковою  інформацією  суспільство,  сповіщають  наукове  співтовариство про  появу  нового
               наукового знання: перетворюють індивідуальний результат у загальне надбання та ін.
                      За обсягом розрізняють два види наукових неперіодичних видань: книга – книжкове
               видання  обсягом  понад  48  сторінок;  брошура  –  книжкове  видання  обсягом  від  4  до  48
               сторінок.
                      Статті наукового характеру друкуються переважно в наукових збірках або журналах.
                      Науковий журнал – журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного
               або  прикладного  характеру,  призначений  переважно  фахівцям  певної  галузі  науки.  За
               цільовим  призначенням  наукові  журнали  поділяють  на  науково-теоретичні,  науково-
               практичні та науково-методичні.
                      Розрізняють два види монографій – наукові та практичні.
                      Науковим  вважається  видання  результатів  теоретичних  чи  експериментальних
               досліджень,  а  також  підготовлених  науковцями  до  публікації  документів  та  літературних
               текстів.  Воно  призначене  для  фахівців  і  для  наукової  роботи.  Серед  наукових  видань
               розрізняють науково-дослідні та джерелознавчі.
                      До  першої  групи  наукових  видань  належать:  монографія,  автореферат  дисертації,
               препринт, тези доповідей та матеріали наукової конференції, збірник наукових праць.
                                                               6
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12