Page 23 - 4906
P. 23

При  перерізі  конуса  площиною,  залежно  від  її  положення  відносно  осі  конуса  у
                  перерізі можуть утворитися, так звані, лінії конічного перерізу.
                         Якщо січна площина проходить через вершину конуса і перетинає основу конуса, в
                  перерізі  одержуємо  трикутник  (рис.  1.  38  а).  В  результаті  перетину  конуса  площиною,
                  перпендикулярною  осі  конуса,  одержуємо  коло  (рис.  1.38  б).  Якщо  січна  площина
                  нахилена  до  осі  конуса  і  не  проходить  через  його  вершину,  в  перерізі  конуса  може
                  утворитись еліпс, парабола чи гіпербола (рис. 1. 38 в, г, д) – в залежності від величини
                  кута нахилу січної площини.
                         Еліпс утворюється в тому випадку, коли кут β нахилу січної площини менше кута α

                  твірних конуса до його основи (0<β<α), тобто, коли площина перетинає всі твірні даного
                  конуса (рис. 1. 38 в).
                         Якщо  кути  α  і  β  (тобто  січна  площина  паралельна  одній  з  твірних  конуса),  в
                  перерізі утвориться парабола (рис. 1. 38 г).
                                                                                                        ○
                         Якщо січна площина направлена під кутом, який змінюється в границях 90 ≥β>α,
                  то  в  утвориться  гіпербола.  В  цьому  випадку  січна  площина  паралельна  двом  твірним
                  конуса (рис. 1. 38 д). . Гіпербола має дві гілки, так як конічна поверхня продовжується і за
                  межами конуса.








































                          а)                    б)                     в)              г)                 д)
                                          Рисунок 1.38 – Переріз конуса площинами

                        Загальний  порядок  розв’язку  задач  на  побудову  перерізу  конуса  проеціюючою
                  площиною наступний:
                           1)  проводять  ряд  допоміжних  площин,  які  перетинають  задану  поверхню  і
                               площину;
                           2)  будують  лінії  перетину  допоміжних  площин  з  заданою  поверхнею  і
                               площиною;
                           3)  в перетині знайдених ліній відмічають точки шуканої лінії перетину;
                           4)  послідовно з’єднують знайдені точки перерізу враховуючи видимість.


                                                                                                             22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28