Page 28 - 4906

При проеціюванні не має значення, на яку віддаль предмет віддалений від площин
проекцій, тому зображення можна будувати, не проводячи на кресленику осі проекцій..
При цьому віддалі відкладаються від вибраної координатної площини, за яку приймають
площину симетрії (рис. 2.2 а) або одну з граней предмета (рис. 2.2 б).

а) б)
Рисунок 2.2 – Побудова ортогональних зображень без осей на кресленику

Кількість зображень на кресленику повинна бути мінімальною, але достатньою для
того, щоб повністю представити форму деталі і знайти всі її розміри.
Крім основних видів стандарт передбачає ще додаткові та місцеві види.
Додаткові види отримують проектуванням деталі на площину, яка не паралельна
жодній із основних площин проекцій. Додаткові види використовують у тих випадках,
коли зображення деталі або її елементу не може бути показано на основних видах без
спотворення форми і розмірів (рис.2.3).

Рисунок .2.3 – Додаткові види (варіанти розміщення та позначення)

Місцевий вид – зображення окремого, обмеженого місця поверхні деталі.
Використовується тоді, коли недоцільно будувати повністю основний чи додатковий вид
для читання форми деталі. Місцевий вид відображають на основних або додаткових
площинах проекцій.
Місцевий вид може бути обмежений лінією обриву, віссю симетрії, або не
обмежений.

27