Page 124 - 4902

економічним загрозам, яка охоплює такі елементи:
– об’єктивний і всебічний моніторинг економіки й суспільства з
метою виявлення та прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз у

соціальній сфері;
– розробка граничнодопустимих значень соціально-економіч-
них показників, недотримання яких призводить до нестабільності й
соціальних конфліктів;
– діяльність держави щодо виявлення та запобігання внутріш-
нім і зовнішнім загрозам у соціальній сфері.

Як основу механізму забезпечення соціальної безпеки слід
розглядати сукупність об’єктивних залежностей і зв’язків між яви-
щами і процесами соціально-економічного життя в їхньому самороз-
витку, у динаміці. Механізм забезпечення безпеки здатний змінюва-

тися, мати адаптивний характер, тобто адекватно відображати зміни
у виробничих взаєминах та продуктивних силах суспільства.
На рівні з наявністю об’єктивних процесів соціального життя,
механізм забезпечення соціальної безпеки випробовує на собі вплив
суб’єктивних чинників. Останнє твердження означає наявність
взаємозв’язку не лише із процесами економічного базису, а й надбу-
довними взаєминами, особливо в частині формалізації механізму

безпеки відповідно до цілей, завдань, ідеології суспільного розвитку.
У структурі механізму забезпечення соціальної безпеки слід
виокремити такі підсистеми:
1) підсистема самозабезпечення необхідних параметрів со-

ціальної взаємодії і розвитку;
2) підсистема державного регулювання стану соціальної безпеки.
Механізм забезпечення соціальної безпеки здатний ефективно
функціонувати лише за виконання належних вимог:
– комплексність, тобто необхідність обліку та аналізу усіх нап-
рямів і форм прояву відносин, що впливають на стан безпеки;

– системність, тобто врахування як внутрішніх взаємозв’язків
та взаємозалежностей, так і зовнішніх чинників – елементів со-
ціально-економічного простору вищого рівня – що, з одного боку,
накладають певні обмеження на функціонування механізму со-
ціальної безпеки, а з іншого – відкривають додаткові можливості для

його ефективності;
– варіантність (альтернативність), тобто виявлення й обґрун-
тування кількох варіантів розв’язання суперечностей в межах
функціонування єдиного механізму забезпечення безпеки;
– безумовний пріоритет здійснення заходів, спрямованих на збе-
реження здоров’я і життя людини, підтримку нормальних умов її

.