Page 63 - 4901
P. 63

Середній  тарифний  коефіцієнт  (k сер)  для  погодинників  визначається  як  середньозважена
       величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта, а
       для  відрядників  –  добутку  трудомісткості  робіт  за  певним  розрядом  і  відповідного  тарифного
       коефіцієнта за формулами:
                                                                   n
                                                                    k i  Ч   Р і
                                         для  погодинників  k     і1       ;                               (7.20)
                                                              сер
                                                                      Ч
                                                                        с
                                                                  n
                                                                   k  ТР і
                                                                     i
                                         для відрядників   k     і1      ,                                 (7.21)
                                                            сер
                                                                   ТР
                                                                      с
              де Ч с і ТР с – відповідно сумарна чисельність робітників і сумарна трудомісткість робіт у нормо-
       годинах.
              Середній тарифний розряд робітників(Р сер) обчислюють за формулою
                                                 6
                                                  Ч   Р і
                                                     і
                                         Р      і1      ,                                                  (7.22)
                                           сер    6
                                                    Ч  і
                                                  і1
              де  Ч ,  Р   –  відповідно  середньооблікова  чисельність  робітників  і-го  розряду;  і  -  розряд
                    і  і
       відповідної  категорії  робітників.  Оскільки  для  робітників  здебільшого  використовується  6-розрядна
       тарифна сітка, то і змінюється від 1-го до 6-ти.
              Основними  вимірниками  результатів  (затрат)  праці  є  кількість  виготовленої  продукції  (обсяг
       виконаних  робіт,  наданих  послуг)  належної  якості  або  витрачений  робочий  час.  Таким  вимірникам
       затрат праці відповідають дві форми заробітної  плати – відрядна  та погодинна.
              Відрядну  форму  оплати  праці  слід  застосовувати  в  тих  випадках,  коли  обсяг  виконуваної
       роботи,  значною  мірою  залежить  від  інтенсивності  роботи  працівників  і  коли  треба  стимулювати
       збільшення обсягу робіт.
              Відрядна  форма  оплати  праці  поєднує  такі  системи:  пряму  відрядну,  відрядно-прогресивну,
       відрядно-преміювальну,  акордну.  Крім  того,  відрядна  оплата  може  бути  також  індивідуальною  і
       бригадною.
               При прямій відрядній системі оплати заробіток працівника визначають за формулою
                                         ЗП      Р   Q ,                                                   (7.23)
                                             в          н
              де ЗП в – пряма відрядна зарплата, в грн; Р – пряма відрядна розцінка, тобто розмір заробітку, що
       припадає на одиницю продукції (роботи), в грн/од. пр.; Q н – обсяг продукції (роботи) в натуральному
       вираженні.
              Відрядна розцінка визначається так
                                                                 m
                                         Р   m     Н    або  Р   CТ  ,                                    (7.24)
                                               CТ    ч
                                                                Н
                                                                  вир
              де m CT  – тарифна ставка відповідного розряду; Н вир – норма виробітку; Н ч – норма часу.
              При  відрядно-прогресивній  системі  продукція,  виготовлена  в  межах  норми,  оплачується  за
       прямими відрядними розцінками, а понаднормова – за підвищеними. Заробітну плату можна визначити
       за формулою
                                                           n
                                        прогр
                                   ЗП          Р  Q       k    P    Q  ,                              (7.25)
                                       в              н         p i      н і
                                                          i 1
                     прогр
              де  ЗП в     –  заробіток  при  відрядно-прогресивній  системі;  Р  –  відрядна  розцінка;  Q н  –  обсяг
       випуску продукції за нормою, в натуральному виразі; Q΄ ні – понаднормовий обсяг випуску продукції в і-
       му  діапазоні  відрядно-прогресивної  шкали;  k Pi  –  коефіцієнт  до  відрядної  розцінки  в  і-му  діапазоні
       відрядно-прогресивної шкали; п – кількість охоплених діапазонів відрядно-прогресивної шкали.
              Хоча використання цієї системи матеріально зацікавлює працівників у збільшенні виробітку, при
       її  застосуванні  часто  ріст  заробітної  плати  випереджає  ріст  продуктивності  праці.  Тому  цю  систему

                                                                                                                62
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68