Page 59 - 4901
P. 59

7 ПЕРСОНАЛ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

              7.1 Загальні вимоги та критерії оцінювання
               Практичну роботу виконують дистанційно і для її виконання необхідно розв’язати 9 задач, три
       задачі з кожної із підтем (персонал, продуктивність праці, оплата праці). Вибір варіанта перших задач
       визначають за останньою цифрою номера залікової книжки студента, варіанта других задач за цифрою,
       що розраховують як n+1, третіх як n+2.
               Після розв’язку задач необхідно  проаналізувати отримані результати.   На титульному аркуші
       обов’язково зазначити номер залікової книжки.
               Написану  практичну  роботу  надсилають  викладачеві    електронною  поштою  не  пізніше
       зазначеного терміну для перевірки. При незадовільному виконанні роботи її повертають студентові із
       зауваженнями  для  подальшого  їх  опрацювання.  При  задовільному  виконанні  практичної  роботи  її
       оцінюють за поданими нижче критеріями.
               Критерії оцінювання практичної роботи
              Практичне заняття загалом оцінюється у 9 балів.
              Кожну задачу першого рівня складності  оцінюють у 1 бал.
              Для позитивної оцінки необхідно розв’язати задачі, дати вичерпне пояснення.
              У методичних вказівках подані приклади розв’язання типових задах. Окрім задач, у методичних
       вказівках наведені тестові завдання для контролю рівня теоретичної підготовки студента.

              7.2 Мета роботи
              Засвоїти  методичні  підходи  до  визначення  та  аналізу  показників  чисельності,  продуктивності
       праці та оплати праці на підприємстві.

              7.3 Основні теоретичні положення.
              7.3.1 Визначення чисельності, руху та якісного складу персоналу
              Планову чисельність промислово-виробничого персоналу можна розрахувати такими методами:
              а) метод коригування базової чисельності за формулою
                                         Ч     Ч  І   І /  ,                                                (7.1)
                                           пл    б  о   ПП
              де  Ч б  –  базова  чисельність  промислово-виробничого  персоналу,  осіб;  І о  –  індекс  росту  обсягу
       виробництва в плановому році; І ПП  – запланований індекс росту продуктивності праці.
              б)  метод  розрахунків  на  основі  трудомісткості  виробництва.  Чисельність  працівників
       визначають за формулою
                                                 ТР 100
                                         Ч          п
                                           пл                ,                                                (7.2)
                                                  T     k 
                                                   еф    вн
              де  ТР пл  –  трудомісткість  планового  обсягу  продукції  (або  робіт),  люд.-год;  Т еф  –  ефективний
       річний фонд  робочого часу одного працівника, год; k вн  – очікуваний коефіцієнт виконання норм, %.
              Трудомісткість планового обсягу продукції визначається за чинними на підприємстві нормами
       витрат праці – нормами часу Н ч   або нормами виробітку продукції Н вир
                                         ТР      Q    Н    або   ТР       Q /   Н  вир ,                   (7.3)
                                             пл     пл     ч           пл      пл
              де Q пл – плановий обсяг випуску продукції або робіт.
              Норма часу визначає необхідні витрати часу одного робітника або бригади (ланки) на виконання
       одиниці роботи (виробу, операції) за певних організаційно-технічних умов.
              Норма  виробітку  -  це обсяг  продукції  (робіт,  послуг)  в одиницю  часу  в  натуральному  виразі,
       який повинен виконати робітник (або певна група робітників).
              Якщо  норма  виробітку  збільшується  на  а%,  то  норма  часу  зменшується  на  100а/(100+а)  %,
       якщо норма виробітку зменшується на а %, то норма часу зростає на 100а/(100-а) %.
              Річний  ефективний  фонд  робочого  часу  Т еф  одного  працівника  визначають  як  різницю  між
       номінальним фондом часу Т н в днях і кількістю днів невиходів на роботу з причин, які передбачені трудовим
       законодавством Т нп.
              Номінальний фонд робочого часу – це різниця між календарним фондом часу Т к в днях і кількістю


                                                                                                                58
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64