Page 38 - 4893

залучення вторинних ресурсів у господарський обіг підприємств автотранспорту і в інших
галузях народного господарства.
Класифікація відходів АТП – основа для розроблення системи норм і нормативів
утворення вторинних ресурсів на автотранспорті. Проблему використання газо- і
пилоподібних відходів автотранспортного виробництва в технічному плані досі не розв'язано.
Працівники науково- дослідних інститутів ведуть роботи щодо нейтралізації відпрацьованих
газів та вловлювання сажі з викидів дизельних двигунів. Зусилля працівників АТП мають бути
зосереджені на розв'язанні проблем скорочення шкідливих викидів у складі відпрацьованих
газів та збільшенні пробігів автошин. Викиди в атмосферу оксидів карбону і вуглеводнів, об-
сяги яких залежать від повноти згоряння палива у двигуні, є викидами невикористаної енергії.
За небезпечністю впливу на навколишнє середовище та організм людини, а також за
пожежонебезпечністю відходи виробництва і споживання на автотранспорті поділяють на
п'ять груп: токсичні (компоненти відпрацьованих газів двигунів, антифризи та деякі гальмові
рідини), біологічно активні (відпрацьовані нафтопродукти, консистентні, мастильні
матеріали, тверді осади очисних споруд тощо); хімічно активні (електроліт); горючі; ней-
тральні. Деякі відходи водночас мають ознаки небезпечності інших груп, тобто їм властива
комплексна небезпечність.
Напрями використання вторинних ресурсів і відходів автопідприємств різні.
Загальну схему руху первинних і вторинних ресурсів у системі експлуатації авто-
транспорту наведено на рис. 10.3.
Матеріальні відходи АТП мають такі напрями використання й утилізації: всередині АТП,
зокрема в кооперації з авто- і шиноремонтними заводами; передаються іншим АТП та органі-
заціям цього відомства; поставляються підприємствам і організаціям інших галузей народного
господарства.
Енергетичні теплові відходи АТП використовують для власних потреб або
безпосередньо на автомобілях, а паливні – як усередині АТП, так і в інших підприємствах та
організаціях.
Особливістю деяких відходів (спрацьовані покришки, відпрацьовані нафтопродукти,
деревина тощо) є те, що їх можна використовувати і як матеріальні, і як енергетичні паливні.
Напрям руху їх у кругообігу ресурсів у кожному конкретному випадку визначається плановим
завданням на використання, передавання, поставляння або здавання.
Джерелом часткового заміщення первинних ресурсів АТП є відходи виробництва і
відходи споживання підприємств та організацій інших галузей народного господарства
(металовідходи, пластмаси, інші матеріали і вироби).
Вирішуючи питання керування використанням вторинних ресурсів на автотранспорті,
треба враховувати альтернативи рециркуляції матеріалів. Передусім це збільшення строку
служби матеріальних ресурсів у сфері експлуатації автотранспорту, зниження витрати
матеріалів, впровадження ефективніших ресурсозбережних технологій, заміна дефіцитних і
токсичних матеріалів менш дефіцитними і нешкідливими, тобто заходи, які дають змогу
скоротити обсяги утворення відходів та зменшити шкідливий вплив їх на навколишнє середо-
вище.

37