Page 36 - 4893

Рв=Р4+Р5+Р6, (10.2)
де Рв – відходи виробництва і відходи споживання із системи експлуатації авто-
транспортних засобів; Р4 – вторинні ресурси автотранспорту, що надходять в інші галузі
народного господарства; Р5 – неорганізовані відходи і відходи автотранспортного
виробництва; Р6 – невикористовувані (що не утилізуються) відходи і викиди
автотранспортного виробництва.
В інші галузі народного господарства надходять, наприклад, такі вторинні ресурси
автотранспорту: брухт чорних і кольорових металів, відпрацьовані нафтопродукти, не
придатні до відновлення покришки, стічні води. Частина цих ресурсів після відповідної
переробки знову повертається в систему експлуатації автотранспортних засобів у вигляді
нових автомобілів, покришок, масел, запасних частин тощо.
До неорганізованих відходів належать вторинні ресурси, які характеризуються
невеликими об'ємами утворення і потребують вирішення переважно організаційних і
технічних питань утилізації і можливого використання їх як відтворного фонду. Це
відпрацьовані консистентні мастильні матеріали з вузлів тертя, технічні рідини, електроліти,
антифризи, пластмаси і т. ін.
До невикористовуваних відходів і викидів належать ті, що на сучасному рівні розвитку
науки і техніки не можуть бути вловлені й використані у виробництві або ж їхнє використання
економічно недоцільне. Це компоненти відпрацьованих газів двигунів, лакофарбові покриття
кузовів і кабін автомобілів, гумовий пил, що утворюється в процесі руху автомобілів, і т. ін.
Одне із завдань інтенсифікації автотранспортного виробництва – досягнення
найбільшого ефекту при скороченні споживаної маси виробничих ресурсів. Умову ефективної
виробничо-господарської діяльності щодо ресурсовіддачі можна записати у вигляді формули
P  (P  P )
P  1 2 3  min , (10.3)
Q
де Р – ефективність автотранспортної роботи щодо ресурсовіддачі; Р1, Р2, Р3 – товарні
маси використаних матеріальних та енергетичних ресурсів при виконанні автотранспортної
робюти за певний період часу; Q – кількість автотранспортної роботи, виконаної за певний
період часу.
Якщо в АТП вторинні ресурси і відходи виробництва залучаються в господарський обіг
лише частково, тобто величини Р2, Р3 незначні, то це створює потребу залучення в такий обіг
більшої маси первинних ресурсів і призводить до погіршення ресурсовіддачі.
Створення і розвиток механізму залучення вторинних ресурсів і відходів у го-
сподарський обіг АТП потребують чіткої класифікації їх. Вона має враховувати всі технічні,
організаційні та економічні можливості залучення в господарський обіг кожного вторинного
ресурсу або відходу виробництва, тобто утилізація має розглядатись як остання стадія їхнього
«життєвого» циклу. Такий підхід дає змогу сконцентрувати зусилля наукових та інженерно-
технічних працівників не тільки на прискореному використанні відтворного фонду, а й на
пошуку нових мало- і безвідходних технологій.

10.2 Класифікація вторинних ресурсів і відходів

Основу класифікації вторинних ресурсів і відходів, що утворюються на підприємствах
автотранспорту, становить поділ їх на матеріальні (рис. 10.1) та енергетичні (рис. 10.2)
вторинні ресурси і відходи (теплові й паливні).

35