Page 150 - 4881

З формули (10.9) видно, що випадкову похибку серед-
нього значення можна зменшити, збільшуючи число вимірю-
вань в серії.
Кінцева мета вимірювання полягає в тому, щоб визна-
чити довірчий інтервал, всередині якого із заданою довірчою
ймовірністю (0,95 в нашому випадку) знаходиться істинне
значення фізичної величини x, тобто записати результат у
вигляді:

x = x ±  x . (10.10)

Вираз (10.10) означає, що істинне значення вимірюваної вели-
чини знаходиться десь всередині інтервалу x(   x; x + x) із
заданою довірчою ймовірністю.
Як вже було наведено, наближена оцінка дисперсії у
x
відрізняється від істинного значення дисперсії через обмежене
число вимірювань в серії. Ця відмінність буде тим більша, чим
менше число вимірювань в серії. Через цю причину не можна
приймати довірчий інтервал просто рівним «двосигмовому» –
2у , для використовуваної нами довірчої ймовірності 0,95.
x
Необхідно ще внести поправку, яка залежить від числа
вимірювань і розширяє довірчий інтервал. Для цієї цілі вико-
ристовуються так звані коефіцієнти Стьюдента – t , що
(P дов ,n )
наводяться в таблицях для різного числа вимірювань n під час
різних довірчих ймовірностях P (додаток А). З врахуванням
дов
x
коефіцієнта Стьюдента ширина довірчого інтервалу 
обчислюється за формулою
у
 x = t у  = t . (10.11)
( P дов , n) x ( P дов , n)
n

Величина x , визначена за (10.11), характеризує абсо-
лютне відхилення результату вимірювання від істинного зна-
чення і називається абсолютною похибкою. Абсолютна по-
хибка ще не дає повного представлення про точність прове-
148