Page 152 - 4881

Знаючи клас точності, можна легко визначити макси-
мальну інструментальну похибку, яка виникає під час вимірю-
вання даним приладом:

Кл .точн . x
 x = max . (10.14)
інстр
100

Завод-виробник за допомогою класу точності гарантує
лише верхню межу інструментальної похибки, тобто її мак-
симальне на всій шкалі, конкретна ж величина похибки для
даного приладу невідома [10].
Інструментальна похибка є однаковою для всіх значень
вимірювальної величини від початку до кінця шкали приладу.
Однак відносна похибка під час вимірювання на початку шка-
ли буде значно більшою, ніж на кінці шкали. Через цю при-
чину рекомендується вибирати прилад або межу його вимірю-
вання так, щоб стрілка відхилялася майже на всю шкалу. У
цьому випадку прилад буде забезпечувати свою паспортну
точність.
Якщо для приладу чи інструменту відсутні дані про його
клас точності, то максимальну інструментальну похибку слід
прийняти рівною ціні найменшої поділки шкали цього при-
ладу. Вказане правило пов’язано з тим, що градуювання при-
ладів зазвичай проводиться так, щоб одна поділка шкали міс-
тила від половини до цілого значення величини x . Так,
інстр
інструментальну похибку лінійки з міліметровими поділками
слід вважати рівною 1мм, інструментальна помилка секундо-
міра, поділки якого нанесені через 0,2 с, складе 0,2 с і т.д.
У випадку, якщо похибка вимірювання будь-якої вели-
чини складається з декількох похибок (  x , x , , x ), які
1 2 m
вносяться різними незалежними причинами, то теорія похи-
бок дає наступний закон їх додавання:

2
 x =  x 2 + x 2 +  x . (10.14)
1 2 m
150