Page 144 - 4881
P. 144

за допомогою поправок, що додаються до результату вимірю-
                            вання. Типовими прикладами є: введення поправок на враху-
                            вання  сили  Архімеда  під  час  визначення  маси  тіла  шляхом
                            зважування,  введення  поправок,  які  враховують  обертання
                            Землі (сила Коріоліса) під час розрахунку траєкторії і т.п.
                                  2) Похибки  відомого  походження,  величина  яких  неві-
                            дома.  До  їх  числа  відносяться  вже  згадувані  похибки  прила-
                            дів. Для кожного приладу чи інструменту, як правило, відома
                            лише  максимально  можлива  величина  похибки,  а  не  кон-
                            кретне її значення.
                                  3) Приховані похибки, про існування яких ми не підоз-
                            рюємо,  хоча  величина  їх  може  бути  суттєвою.  Це  найбільш
                            небезпечний вид систематичних похибок. Характерним прик-
                            ладом є визначення густини тіла, в якому містяться невеликі
                            порожнини.  Одним  зі  способів  виявлення  прихованих  по-
                            хибок є проведення вимірювань  іншим методом (в прикладі,
                            що розглядається, слід взяти інше тіло з того ж матеріалу).
                                  4) Похибки, зумовлені самим методом вимірювання. На-
                            приклад,  внаслідок  наближеного  характеру  використаних
                            формул, отриманих зі спрощеної теоретичної моделі.
                                  Виявлення  всіх  видів  систематичних  похибок  є  склад-
                            ною  задачею,  яка  вимагає  ретельного  аналізу  умов  експери-
                            менту, застосовуваної теорії, методики вимірювань, проведен-
                            ня вимірювань іншими незалежними способами і т.д.
                                  Припустимо,  що  ми  багаторазово  вимірюємо  деяку  фі-
                            зичну величину, причому усі вимірювання виконуються одна-
                            ковим  чином  і  зовнішні  умови  незмінні.  Допустимо,  що  під
                            час цього нам повністю вдалося виключити систематичні по-
                            хибки. Здавалось би, що результати всіх вимірювань повинні
                            дати однакове значення фізичної величини, яке і буде її істин-
                            ним  значенням.  Насправді  ж  результати  однакових  вимірю-
                            вань  виявляються  різними.  Вони  матимуть  невеликі  відхи-
                            лення від істинного значення, причому величина і знак відхи-
                            лення будуть змінюватися від досліду до досліду випадковим
                            чином. Похибки такого типу називаються випадковими.


                                                           142
   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149