Page 144 - 4881

за допомогою поправок, що додаються до результату вимірю-
вання. Типовими прикладами є: введення поправок на враху-
вання сили Архімеда під час визначення маси тіла шляхом
зважування, введення поправок, які враховують обертання
Землі (сила Коріоліса) під час розрахунку траєкторії і т.п.
2) Похибки відомого походження, величина яких неві-
дома. До їх числа відносяться вже згадувані похибки прила-
дів. Для кожного приладу чи інструменту, як правило, відома
лише максимально можлива величина похибки, а не кон-
кретне її значення.
3) Приховані похибки, про існування яких ми не підоз-
рюємо, хоча величина їх може бути суттєвою. Це найбільш
небезпечний вид систематичних похибок. Характерним прик-
ладом є визначення густини тіла, в якому містяться невеликі
порожнини. Одним зі способів виявлення прихованих по-
хибок є проведення вимірювань іншим методом (в прикладі,
що розглядається, слід взяти інше тіло з того ж матеріалу).
4) Похибки, зумовлені самим методом вимірювання. На-
приклад, внаслідок наближеного характеру використаних
формул, отриманих зі спрощеної теоретичної моделі.
Виявлення всіх видів систематичних похибок є склад-
ною задачею, яка вимагає ретельного аналізу умов експери-
менту, застосовуваної теорії, методики вимірювань, проведен-
ня вимірювань іншими незалежними способами і т.д.
Припустимо, що ми багаторазово вимірюємо деяку фі-
зичну величину, причому усі вимірювання виконуються одна-
ковим чином і зовнішні умови незмінні. Допустимо, що під
час цього нам повністю вдалося виключити систематичні по-
хибки. Здавалось би, що результати всіх вимірювань повинні
дати однакове значення фізичної величини, яке і буде її істин-
ним значенням. Насправді ж результати однакових вимірю-
вань виявляються різними. Вони матимуть невеликі відхи-
лення від істинного значення, причому величина і знак відхи-
лення будуть змінюватися від досліду до досліду випадковим
чином. Похибки такого типу називаються випадковими.

142